Барбара Шер - Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого насправді бажаєш

Я знаю двох колишніх сусідів по кімнаті в університетському гуртожитку, котрі зараз успішні люди: один із них працює адвокатом, інший обіймає керівну посаду. Колись вони зробили помилку, чекаючи, коли почуватимуться достатньо впевненими у своїй професійній сфері, аби обирати костюм відповідно до своїх ролей. Вони явно уповільнили власне кар’єрне зростання, адже вдягаючись, наче студент коледжу чи матуся-домогосподарка, ви створюєте замкнене коло: це провокує людей, із якими ви працюєте, ставитися до вас, наче не зовсім дорослої чи серйозної людини, а ви будете реагувати відповідно. З іншого боку, трапляється справжнє диво, коли ви дивитесь у дзеркало й бачите когось, хто не нагадує звичайного вас. (До речі, «звичайне я» ховається за впевненою маскою кожної знаменитості без винятку.) Навіть якщо в глибині душі ви досі почуваєтеся «звичайним», повірте, сякий-такий актор усередині вас продемонструє свої здібності якнайкраще.

Зверніть увагу: тоді, коли вам найменше хочеться вдягатися відповідно до своєї ролі, це потрібно найбільше. Тут є дві причини. Перша: коли ви чудово почуваєтеся, ви можете дозволити собі кепський вигляд, але ніхто цього не помітить, бо ви будете просто сяяти зсередини. А от коли вам погано, необхідна допомога ззовні. Друга причина: якщо ви таки змусите себе, стогнучи, приплентатися до дзеркала й зробити макіяж чи зав’язати краватку, вам стане краще.

Рано чи пізно у вашому житті настане день, який колись був у мене: я купила сукню, аби всіх надурити… вдягла її… і раптом усвідомила, що єдина, кого я дурила – це я сама. Та сукня була створена для мене.

3. Доки не звикнете. Сценарій мого першого виступу на телебаченні повторювався з дещо меншою інтенсивністю десь протягом року. Кожного разу ставало трохи легше. А зараз? А зараз я така ласа до цього! Я люблю похизуватись і не можу дочекатися наступного шансу. Я виступаю перед великими аудиторіями, з’являюся на радіо й телебаченні, отримуючи від цього величезне задоволення. Мій страх сцени зменшився до приємного лоскоту – як від бульбашок шампанського. Ніхто не знає, що я змінилася, крім моєї дуже терплячої родини, якій тепер не треба до і після виступу збирати мене докупи, як Хитуна-Бовтуна [53] Хитун-Бовтун (англ. Humpty Dumpty) – персонаж класичного англійського дитячого віршика та книжки Льюїса Керролла «Аліса в Задзеркаллі», що має вигляд людиноподібного яйця з краваткою. За сюжетом оригінального вірша, він сидить на стіні, падає, розбиваючись на друзки, які не може зібрати докупи все королівське військо. .

Коли це трапиться з вами, ви справді дісталися місця призначення. Одного ранку ви прокинетесь і усвідомите, що зараз дійсно настав ідеальний день, про який ви мріяли протягом усіх цих місяців чи років, відтоді як розпочали свій шлях. Він може бути таким або не зовсім таким, як ви це собі уявляли, але є одна суттєва відмінність, яка робить його кращим, – він реальний. Є ще один приємний аспект. Ви не самотні, чого колись боялися. Навпаки, вам доведеться вимикати телефон, якщо колись захочеться трохи спокою. Успіх сексуальний. Він додає рум’янцю вашим щічкам, плавності ліній вашій ході, ви випромінюєте тепло та енергію, яким люди просто не можуть опиратися. Якщо помітите, що хтось, хто вам не байдужий, думає, ніби його залишили позаду, не почувайтеся винними. Схопіть цю людину й скажіть: «Перестань плакатись у своє пиво, піднімайся з дивану й ходімо зі мною! Мені потрібна твоя компанія. Якщо я це зробила, повір мені, тобі це вдасться. А я допоможу».

У цей момент ваша людська натура вимагає, аби ви поставили собі запитання: «Що далі?» Пам’ятаєте, я говорила, що, здобувши впевненість у собі в якійсь сфері, ви почнете шукати нове заняття, де у вас такої впевненості не буде . Але зараз у вас є дещо важливіше, ніж упевненість у своїх силах. У вас є досвід та вміння. Коли мій друг Метью сказав: «Тепер я знаю, що можу зробити все, що захочу», – це не манія величі. Це констатація факту. Він міг дозволити собі переключитися з живопису на музику, адже йому доступне метавміння : він навчився вчитися й оволодів мистецтвом діяти. Якщо ви досягли своєї першої мети, значить, також цього навчились. А зараз перед вами справді розкішний вибір.

Подивіться на наступні п’ять років на вашій планувальній стіні. Ви готові до наступної мети? Ви досі хочете мати власний друкарський верстат і працювати на ньому чи воліли б краще вивчати історію Громадянської війни в Іспанії? Ви й надалі бажаєте керувати бізнесом чи якийсь час хотіли б пожити десь на океанському узбережжі, шукаючи в піску цікаві речі, загублені відпочивальниками? Усе змінилося. Змінилося завдяки вашим зусиллям. Отже, якими будуть ваші майбутні плани? Чим ви мрієте тепер займатися?