Перемога – це процес, а не результат. Як тільки ви почали рухатися в напрямку до мети, ви вже перемагаєте. Тепер слід навчитися жити з успіхом. Це не так легко й весело, як здається. Можливо, ви не звикли керувати своїм життям, і від цього у вас навіть болить голова. Але воно того варте. Це набагато краще відчуття, ніж депресія та нудьга, від яких ви страждали, коли просто сиділи склавши руки. І є способи, які допоможуть вам упоратися з цими труднощами.
1. Я – молодець! Ніколи не дозволяйте комусь переконати вас, ніби вітати самого себе – це неправильно. Коли ви зробили щось складне, то заслуговуєте на оплески від самого себе та всіх навколо. Коли ви зробили щось складне і у вас усе вийшло, то заслуговуєте на бенкет! Мабуть, ви пам’ятаєте: коли працювали над визначенням своєї цілі та дати її втілення, я говорила, що вам потрібно буде чітко, без жодних сумнівів, усвідомлювати, коли ви досягнете мети та успішно зробите кожен важливий крок на шляху до неї. Можу тепер сказати, що це усвідомлення необхідне вам, зокрема, для того, аби знати, коли влаштовувати святкування!
Зупинитися, щоб насолодитись власними досягненнями й відчути гордість за себе, не є ознакою марнославства чи потурання своїм бажанням, як привчила нас думати наша пуританська культура. Це ресурс для вашого розвитку. І не слід хвилюватися через «спочивання на лаврах». Вам треба на них трохи спочити хоча б для того, аби перевести подих! Потім вам захочеться рухатись далі. Тому насолодіться цим моментом тріумфу наодинці та разом із людьми, котрих любите. Порадуйте себе однією з тих великих нагород, про які ми говорили в розділі 9. Поїдьте у відпустку. Влаштуйте вечірку.
2. Удавайте… Вечірка скінчилася. Настав ранок. У вас є робота вашої мрії – і тепер до дев’ятої ранку вам треба бути на місці й працювати , і не лише завтра, але кожного дня! Ви уклали контракт – і тепер повинні писати книжку. Ви тріумфально пройшли прослуховування, отримали роль – і тепер маєте виходити на сцену та грати перед справжньою, живою аудиторією.
Кожен новий рівень успіху (і це стосується навіть найменших кроків) приносить нові завдання, нові виклики, нові стреси, так само як нові можливості. Ключове слово тут – нові . Ви ведете тепер свій корабель невідомими водами. Але не думайте, що це означає, ніби всі ваші старі, знайомі страхи та невпевненість зникнуть, наче чари. Аж ніяк! Вони залишаться разом із вами та будуть пручатися й верещати ще довго після того, як решта світу визнає ваш блискучий, непохитний успіх. Якщо ваша історія хоч трохи схожа на мою, ви ще дуже-дуже тривалий час не здатні будете повірити, що можете щось зробити, навіть якщо тільки-но це зробили, а докази цього – у вас перед очима.
Тому я хочу поділитися з вами своєю простою, короткою формулою, яка допоможе вам жити з успіхом:
УДАВАЙТЕ, ДОКИ НЕ ЗВИКНЕТЕ
Першого разу, коли мене запросили на національне телебачення, я сказала «Так!» не тому, що була готова, а через те, що від такого шансу не можна відмовлятися. (Успіх, як би довго ви його не чекали, завжди приходить, коли ви до цього не готові.) Далі я злякалася: «Мені це не до снаги. Я відкрию рота й не зможу вимовити ані слова. Я надто товста». І ще низка подібних відмовок. Але до цього часу я вже дещо знала. Тому дала собі обіцянку – саме ту, рідкісну, яку справді пишуть кров’ю: «Я не буду, повторюю, не буду шкодити собі, як би сильно мені цього не хотілося».
Я все приготувала – одяг, який збиралася вдягти, і слова, які планувала сказати. А потім, десь за два дні до початку шоу, у мене почалася істерика. Коли ж цей великий день настав, я взяла себе в руки, зайшла до студії, провела все майже так само добре й спокійно, як досвідчений професіонал, усім подякувала (вони були дуже вражені), поїхала додому, де знову влаштувала істерику. Ніхто з глядачів шоу навіть не здогадувався, що приховувала ця впевнена маска. Лише моя родина, яка жила зі мною за кадром, знала, що існує дві Барбари Шер.
Є два трюки, які дозволять вам удавати. Один із них – сеанс важких часів «до-і-після», про який ви читали в розділі 9. Вам треба навчитися давати вихід своїй істерії, не зіпсувавши при цьому вистави. Тому робіть це за лаштунками! Нервуйте, доки не оголосять ваше ім’я, а далі йдіть на сцену та виконуйте свою роль професійно.
Друга хитрість – це костюми . Кожен актор та акторка знають, що вдягання костюма надзвичайно допомагає перевтілитися і що є величезна різниця між останньою репетицією в джинсах та трико і першою у сценічному вбранні. Ви можете зробити те саме. Якщо ви зараз, за визначенням, лікар, адвокат, провідник, що опікується туристами в дикій місцевості, продавець, бізнес-леді, начальник або університетський викладач – тобто ви цим займаєтесь – одягайтеся відповідно, навіть якщо вам цього не хочеться .
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу