Георгий Касьянов - Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні)

Investigation of the Ukrainian Famine 1932—1933. Report to the Congress. Commission on the Ukrainian Famine. – Washington, 1988. – 524 p. На зустрічі комісії, де ухвалювався кінцевий варіант звіту, були присутні 10 з 12 членів, з них 4 – представники Конгресу.

Члени комісії від громадськості, власне представники української діаспори, не могли не помітити, що їхні зусилля мають шанси бути змарнованими в контексті «гласності» і розрядки. На фінальній зустрічі комісії 22 квітня 1988 року троє з них (М. Куропас, Д. Марчищин, У. Мазуркевич) наполягали на тому, що комісія має працювати й надалі, а політичні зміни в СРСР не змінюють природи цієї держави, яка, власне, спричинила голод. Ці пропозиції не викликали особливого ентузіазму з боку американських конгресменів. Див.: Investigation of the Ukrainian Famine 1932—1933. Report to the Congress. Commission on the Ukrainian Famine. – P. 513, 514, 518.

Conquest R. et al. The Man-Made Famine in Ukraine. – American Institute for Public Policy Research, 1984.

Conquest R . The Harvest of Sorrow. Soviet Collectivization and the Terror Famine. – New York; Oxford; Edmonton; London, 1986. Книгу було видано під титулами трьох видавництв: Oxford University Press, University of Alberta Press, Century Hutchinson – це формально забезпечувало їй високий академічний статус.

Паралельно з «гарвардським проектом» розроблявся «едмонтонський» – в Канадському інституті українських студій готувалася книга С. Максудова (Бабьонишева), присвячена демографічним аспектам голоду 1932—1933 років. Цей проект не було завершено публікацією, подібною до гарвардської.

Рішення про створення комісії було ухвалено на конференції СКВУ у грудні 1983 р., проте перше засідання комісії відбулося аж у травні 1988 р. Майже три з половиною роки тривало формування комісії, збирання коштів на її роботу, збирання свідчень, вироблення технічного завдання (terms of reference), переговори щодо її статусу тощо. У пізніших дослідників її роботи (Е. Гоббінс, Д. Бойер) виникали запитання і зауваження щодо характеру взаємовідносин між членами комісії та замовником (СКВУ), зокрема, щодо тієї обставини, що робота членів комісії фінансувалася українською діаспорою – чи не впливало це на об’єктивність її висновків? Під час формування комісії до її складу не увійшов юрист з єврейського середовища (з огляду на тертя між українською та єврейською діаспорами). Членів комісії підбирали за рекомендаціями юристів СКВУ. Очолював комісію Дж. Сандберґ – людина, відома своїми антикомуністичними поглядами.

Варто згадати цікавий факт: членом комісії був Дж. П. Гампфрі, який у 1946— 1948 рр. керував іншою комісією, створеною ООН для підготовки проекту Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду. Саме він, до речі, відстоював думку про те, що голод 1932—1933 років мав ознаки геноциду.

Досить докладний історичний нарис про обставини створення і роботи комісії, дискусії між її членами, іноді доволі драматичні епізоди її роботи міститься у надзвичайно інформативній статті: Hobbins A. J., Boyer D . Seeking Historical Truth: The International Commission of Inquiry into the 1932—33 Famine in Ukraine // Dalhousie Law Journal. – 2001. – Vol. 24. – P. 139—191.

Международная комиссия по расследованию голода на Украине 1932—1933 годов. Итоговый отчет 1990. – К., 1992. – С. 15. Англомовний оригінал звіту: International Commission of Inquiry Into the 1932—33 Famine in Ukraine. – 1990. – 214 р. Доступний на сайті СКВУ http://www.ukrainianworldcongress.org/Holodomor/ Holodomor-Commission.pdf

Три члени комісії погоджувалися з тим, що події 1932—1933 років містять ознаки геноциду, троє мали застереження щодо цього – як юридично-процедурні, так і змістовні.

Варто знати, утім, що дискусія з комісією таки відбулася. Спочатку на її діяльність відреагував перший секретар посольства СРСР в Канаді Ю. Богаєвський, який в листі до комісії заперечував відокремлення «українського» голоду від «загальносоюзного», посилаючись при цьому на статтю С. Кульчицького у газеті «News from Ukraine» (лютий 1988). Потім до комісії надійшов лист від 14 жовтня 1988 р., підписаний чотирма представниками Академії наук УРСР – Б. Бабієм, І. Курасом, В. Денисовим та С. Кульчицьким. В листі заперечувалася теза про голод-геноцид, спрямований проти українців, і повторювалися вже стандартні на той час твердження про те, що голод 1932—1933 років був наслідком форсованої колективізації насильницьких хлібозаготівель, відступу від ленінських принципів і результатом сталінського «великого стрибка» коштом селянства. Лист містив украй неприємний для комісії пасаж – йшлося про те, що згідно з публікаціями про роботу комісії, вона вже зробила висновки, ще не закінчивши роботу (насправді це були публікації СКВУ, а не комісії, в них справді містилися твердження про голод-геноцид). Зрозуміло, в СРСР навіть у наукових дослідженнях про цю дискусію не згадували. Докладніше див.: Hobbins A. J., Boyer D . Seeking Historical Truth… – P. 163—165.