Мифы о происхождении украинцев

Аналізуючи проблему розбіжностей між расами, наш тямущий автор попереджає читача, аби той не злякався (тут і далі цитуємо мовою оригіналу): «Мы полностью отвергаем биологический расизм», але переконані, що “в будущем расовые проблемы станут весьма актуальными и острыми... поэтому важно не выбрасывать «за борт науки» расовые проблемы, как это мы делали до последнего времени, а приступить к их серьезному изучению и цивилизованному разрешению” (Каныгин, 2005, С. 68). Цікаво, як автор собі уявляє майбутнє розв'язання “расових проблем”? Прямої відповіді я не знайшов, але пошуки спорідненої за “духом” літератури принаймні дозволяють визначити тих однодумців Ю. Канигіна, які вже пропонували свої рецепти.

Ю. Канигін - прихильник теорії існування “допотопних цивілізацій”, провідними з яких були Атлантиди (одна з яких - допотопна, інша - в доколумбовій Америці). Вони існували вже 20000 років тому, а жили тоді люди на зріст близько 3 м. Нагадую, що як самої Атлантиди, так і решток цих велетів досі ніхто не знайшов, але автор звідкись володіє докладною інформацією про допотопне життя, яке він і розписує з великими подробицями на десятках сторінок. Його джерела - окультні аріософські (від “арійської мудрості”) доктрини та відомості тібетського Гуру, який час від часу десь і якось ділився з автором сокровенним знанням. Оскільки Ю. Канигін людина тямуща, то він одразу ж відкидає першу асоціацію та підозри, що виникають в освіченої людини з приводу “арійських теорій”:

“Гипотезу про две Атлантиды активно использовали оккультисты - члены гиммлеровского «научного» общества «Аненэрбе» (Наследие предков). Я пользуюсь лишь внешней стороной их концепции: анализируя вопрос по существу, обнаруживаешь, что у немцев и хронология, относящаяся к допо' топному миру, растянута на миллионолетия, и одна из Ат-лантид, описанная Платоном, спутана с землей Альтланд (Старая земля), Последняя, как известно (кому? - К. Г.), находилась в северной части Атлантики и воспета в легендах «арийско-нордического цикла». Но, как бы то ни было, гипотеза о первой и второй Атлантидах действительно дает возможность многие исторические феномены расставить на свои места” (Каныгин, 2005, С. 76).

Дивіться-но - це ж майже критика “позанаукових” оккульт-них концепцій нацистів, але зазначимо, що помилилися німці лише у певних другорядних аспектах. Решта ж гідна до вжитку і продовження, Часом автор трошки критикує нацистів, які зіпсували непогану ідею своїми звірствами. Просто вони були не справжні арії, а так собі - самозванці. Але Ю. Канигін готовий визнати існування арійської Атлантиди із зауваженням, що там були жорстокі звичаї. Останні у тексті смакуються; “Закуски из маринованных человеческих зародышей”, “девочки и мальчики... для сексуальных утех и сырье ... для приготовления деликатесов”. (Каныгин, 2005, С. 86). Розгляд у тексті цих тем нам може йбез подальших «аналізів» багато що сказати про цікаві для автора речі.

Але, можливо, у цьому збоченому сенсі нацисти й справді є нащадками цих “поганих” атлантів? Проте, мають десь бути й альтернативні, “хороші арійці”. Вгадайте, де саме? Вітаю, правильно -ненька-Україна! Тут ембріонів таки не маринували.

“Около 26 тысяч лет назад начался постепенный многотысячелетний процесс угасания Атлантиды как цивилизации. Духовный центр стал перемещаться в понтийско-эгей-ский регион. Именно здесь, на землях Праукраины, медленно, но неуклонно закладывалась, формировалась основа нового духовного стержня человечества. Здесь, кстати, был обнаружен древнейший алфавит мира”. (Каныхин, 2005, С. 91).

Аякже... Де, як не тут?! Дивно, що та перша дуже розвинена Атлантида проіснувала тисячі років, але так і не вигадала письмо.

Згодом був ще один потоп, який затопив суходіл на місці Чорного моря, а мешканці цього краю ("наші предки”) відійшли на терени сучасної України.

“Так возникла Аратта, вставшая как птица Феникс, из пепла, впоследствии переросшая в знаменитое Триполье. В середине 6 тысячелетия [дон.э.] сюда пришли новые племена ариев из Северо-Западной Европы. Это были отряды Ту бала, ведомые легендарным Аватаром Рамой. Заложив основы нового общества на берегах Борисфена, Рама и его сподвижники ушли на Восток - творить новый мир. Это произошло в 5508 г. до н. э. - году, вошедшем в историю как дата начала подлунного мира.

Подчеркнем главное: наша Аратта - страна,, в которой, согласно античному мифу, с неба упал золотой плуг”. (Каны-гин, 2005, С. 100).