«Як я з милою розставсь...».— Г. Гейне 139 «Як я про свою говорив вам печаль...».— Г. Гейне 155 «Я прагну усю мою тугу...».— Г. Гейне 162 «Я свой летучий стих, блестящий самоцвегом...».— А. Негрі 309 «Ясного Агні для вас викликаю, господаря люду...».— З «Ріг-Веди» 278
«Я тобі на вірність клявся...».— Г. Гейне 161 Я тоскую.— М. Конопніцька 131
СПИСОК ІЛЮСТРАЦІЙ
ЗМІСТ
ПОЕМИ
Генріх Гейне
З «Книги пісень»
З циклу «Північне море»
(Die Nordsee)
Із збірки «Нові поезії»
(Neue Gedichte)
З АНГЛІЙСЬКОЇ
З АНГЛІЙСЬКОЇ
Джордж-Гордон Байрон
Академия наук Украииской ССР
ЛЕСЯ УКРАИНКА
СОВРАНИЕ СОЧИНЕНВД В ДВЕНАДЦАТИ ТОМАХ
ТОМ 2
ПОЭМЫ ПОЭТИЧЕСКИЕ ПЕРЕВОДЫ
(На украинском языке)
Редактор Л. П. Чорна Художній редактор P. К. Пахолюк Оформлення художника В. М. Дозорця Технічний редактор Б. М. Кричевська Коректори Л. В. Малюта, О. С. Улезко
Здано до складання 16.1 1975 р. Підписано до друку 17.VI 1975 р. Зам. 5—53. Вид. № 252. Тираж 100 000. Папір J4S 1, 84ХЮ8'/і2. Друк.-фіз. арк. 11,5+2 вил. Умовно-друк. арк. 19,53. Облік.-вид. арк. 17,45.
Ціна 1 крб. ЗО коп.
Видавництво «Наукова думка» Київ, Репіна, 3.
Головне підприємство республіканського виробничого об’єднання «Поліграфкнига» Держкомвидаву УРСР, Київ, вул. Довженка, 3.
Тут і далі зірочкою позначаються слова і вирази, які пояснюються у примітці.— Ред.
утішається Даліла,
Що славою за зраду вкрита.
У очах втіха заясніла,
Усмішка грає гордовита.
Основа сеї поеми взята з середньовічного роману «Трістан та Ізольда», що колись у численних версіях на різних мовах був широко розпросторений по всіх європейських, в тім числі і по слов’янських сторонах. Зміст його — фатальне та нещасливе кохання лицаря-васала Трістана і його королеви Ізольди Злотокосої. Се кохання повстало з чарівного дання, любовного напою, випитого через помилку. В деяких версіях згадується ще й друга Ізольда — Білорука, що кохалася з Трістаном тоді, як він був у розлуці з першою милою — Ізольдою Злотокосою,
Нова любов (нім.).— Ред. 185
Розважальний заклад в Парижі (франц.).— Ред,
Іспанського мосту (франц.).— Рсд.
Страва з овочів та м’яса (іспан.).— Реде
Галушки з горохового борошна; страва бідняків (іспан.).— Ред,
Озера Гобе (фраиц.).— Ред.
Пацюк — миш, щур.
Слугою (франц.).— Ред.
Монако (лат.).— Ред.
з тим словом Атта Троль
На ранні молитви до неї.
І л д р а — бог неба, Агі або В р і т р а — чорна хмара.
Ет ер — повітря. '
Смерть.
Й а м а -1 а т а, певне, бог, що живе на тім світі, бог померших Душ.
лМертвих арійці палили на кострищі, потім кості збирали й ховали в землю. '
Пушан, Савітрі — імення сонця.
Добрий Владар — Озіріс, що вважався переважно богом над мертвими.
Тут поет, може, мав на увазі не справжніх богів, а фараонів, що вважалися втіленням богів на землі.
Біля Нестора.