1Леся Українка_Зібрання творів у 12 томах_Том 3 [Hurtom.com]

Чудові променисті кулі їм освітять дорогу на той світ!

Квітка Климоит Васильович (1880—1953) — український радянський музикознавець і фольклорист. Чоловік Лесі Українки.

ТРИ хвилини

Вперще надруковано ~в журн. «Нова громада», К., 1906, кн. 10, стор. 1—20, \

В архіві зберігається автограф повної чорнової редакції (ф. 2, № 815) із значними авторськими правками. Сторінки рукопису 13—20 написані іншою рукою, але з правками Лесі Українки. Третій розділ твору «На еміграції» мав спочатку назву «У вигнанні». v 1

Дата в автографі — «29.ѴІІІ 1905, Зелений Гай».

Подається за першодруком.

«Нова громада» — літературно-мистецький журнал ліберально-буржуазного напряму. Виходив у Києві 1906 р.

Монтаньяри — революційно-демократичне угрупування депутатів Законодавчих зборів і Конвенту в період французької буржуазної революції кінця XVIII ст. Назва походить від франц. la montange (гора) і виникла в зв’язку з тим, що /монтаньяри займали верхні місця в залі засідань.

Жірондисти — політична партія часів французької буржуазної революції кінця XVIII ст., яка представляла інтереси великої торговельно-промислової буржуазії. Прийшовши до влади 1792 р мжірондисти виступали проти дальшого поглиблення революції, а восени 1793 р. стали на шлях контрреволюції.

Тюрма К он сь єрж е р і — тюрма в Парижі, побудована ще в ранньому середньовіччі. Під час французької буржуазної революції кінця XVIII ст. була місцем ув’язнення Робесп’єра, Дан-тона та ін. В дні Паризької комуни палац і тюрма Консьєржері 7згоріли від обстрілу версальців.

Б а г р я н оперстий Самсон — кат часів французької буржуазної революції.

Ф і л і п п и — Леся Українка має на увазі іспанських королів епохи середньовіччя, які відзначились особливою жорстокістю, запровадили інквізицію.

Л у к р е ц і я — знатна римська жінка з роду Тарквініїв. За легендою, яку передає Тіт Лівій, смерть Лукреції, збезчещеної Секстом — сином царя Тарквінія, стала приводом до повстання Й09 р. до н. е., що покінчило з автократією у Римі.

Віргінія — за давньоримською легендою, дочка плебея, який убив її, щоб урятувати від безчестя. \

Луї Капет — Людовік XVI (1754—1793), французький король з династії Бурбонів. За часу Людовіка XVI почалась фран-, цузька буржуазна революція. Скинутий народним повстанням, за' вироком Конвенту Людовік XVI був гільйотинований 1793 р.

В а н д е я — департамент на заході Франції. Під час французької буржуазної революції кінця XVIII ст. був центром реакційних заколотів роялістів і католицького духівництва. Пізніше термін «Вандея» став вживатись для позначення вогнищ контрреволюції. '

Бретань — провінція у Франції, відома частими селянськими повстаннями (особливо у XVIII ст.). Буржуазний уряд Франції розділив провінцію Бретань на п’ять департаментів, цим покінчивши з її адміністративною самостійністю.

Бурбон Шарль (1490—1527) — один з могутніх феодалів, головнокомандуючий французькою армією за Франціска І. Після переможних походів в Італію , Франціск І віддалив, його від себе, вбачаючи в - ньому, сильного претендента на владу. Після цього Щэрль Бурбон переходить на бік ворогів Франції: 1524 р. очолює напад на Францію, 1525 р. здобув перемогу над французькими військами при Павії, взяв у полон Франціска І. Був убитий під час облоги Рима.

Констанцьке о з е р о — французька назва Боденського озера, що міститься в Альпах на кордоні між ФРН, Швейцарією і Австрією.

Б а т о в а — загін, партія.

Н а н с і — місто на північному сході Франції.

В КАТАКОМБАХ

Вперше надруковано в журн. «Рідний край», Полтава, 1906, № 19, стор. 2—8. Того ж року драматична поема вийшла окремим відбитком.

В архіві зберігається автограф повної, остаточно відредагованої чорнової редакції (ф. 2, № 781).

Дата в автографі — «4.Х 1905».

Подається і за першодруком.

Драматична'поема «В катакомбах» з’явилась як наслідок 'глибоких роздумів Лесі Українки над ідеями християнства, формою взаємовідносин між людиною та її божеством, що виходила з антитези «пана і раба». В листі до А. Ю. Кримського від 27Л 1906 р. Леся Українка згадувала, що написанню цього твору передувало глибоке вивчення матеріалів, яке підтвердило її відчуття: «Власне, я давно вже думала, що теперішня форма християнства є логічним і фатальним наслідком його найпервіснішої форми. Я готова зробити Вам хіба одну уступку і то в такій неуступчи-вій формі: коли мій єпископ нетипічний для пересічного християнин а-мирянина (Laie) перших віків, так зате він зовсім типічний для тодішнього єпископату. Відколи з’явився на світ єпископат і перші початки церковної єрархії, відтоді єпископи заговорили мовою мого єпископа, і задержалась ся традиція аж до сучасного нам архієрейства. Я не приймаю теорії Толсто'го і ба-^ „г&тьох інших, ніби теперішнє християнство є аберацією, хоробою сеї релігії. Ні! В найдавніших пам’ятниках, в «подіях апостольських», в листах апостола Павла, в автентичних фрагментах первісної галілейської пропаганди я бачу зерно сього рабськогр духу, сього вузькосердого квієтизму політичного, що так розбуявся дедалі в християнстві. Як хочете, але недарма в притчах і скрізь у Євангелії так часто вживається слово «раб» і антитеза «пана і раба», яко єдиної можливої форми відносин межи людиною і її божеством. Прочитайте листа апостола Павла (в данім разі не важно, котрі з їх автентичні, а котрі ні), і Ви побачите, що збудувалось на сій антитезі і як хутко воно збудувалось. Комунізм першого християнства — се фікція, його ніколи не було, або се було комунізмом жебрака, що все одно не мав ніякого маєтку, або ще «комунізмом» добродійного багача, що кидав «крихти від свого стола» комуні «псів, що сидять під столом пана свого». От і все. «Анархізм» християнства теж невисокої проби, се просто неосвіченість і невихованість політично безправної маси, що може уявити собі тільки утопію: деспот і народ, і нікого більше менш