1Леся Українка_Зібрання творів у 12 томах_Том 3 [Hurtom.com]

Сучасна театральна критика, розглядаючи перші постановки «Блакитної троянди», вказує на непідготовленість тогочасного українського театру до сценічного втілення психологічної драми. П’єсу намагалися подати в жанрі побутової драми, а це призводило , до втрати головного — складності й інтенсивності думки та загальної філософської спрямованості твору.

До 100-річчя з-дня народження Лесі Українки (1971 р.) «Блакитна троянда» була поставлена Львівським українським драматичним театром ім. Заньковецької.

«Нова рада» — український літературний альманах, виданий у Києві 1908 р. під редакцією М. П. Старицького.

Старицький Михайло Петрович (1840—1904)—український письменник, театральний і громадський діяч.

...л ицар «без страху й догани» — вираз з твору М. Сервантеса «Дон-Кіхот».

Трупа М. Л. Кропивницького — перша українська професійна трупа, створена і очолена М. Л. Кропивницьким 1882 р. в блисаветграді. 1904 р. трупа припинила свою діяльність.

Мати—Косач Ольга Петрівна (1849—1930)—,літературний псевдонім-Олена Пчілка, українська письменниця, ліберально-буржуазного напряму.

«Тьмы низких истин мне дороже нас в о з в ы 7шающий о б м а її».—Рядок з поезії О. С. Пушкіна «Герой;> (1830). У Лесі Українки замість «мне» — «нам».

Над сон Семен Якович (1862—1887)—російський поет.

«Только утро лгобви хЬрош о...» — Вірш С. Я. Надсона.

7«Про любов твою, друже, я марив не ра з...» — Вірш С. Я. Надсона в перекладі Лесі Українки.

К р а ф т - ЕіЛ н г Ріхард (1840—1902) — німецький, вчений, лікар, автор багатьох праць з психіатрії.

Вейсман Август (1834—1914)—німецький біолог, основоположник вчення про безперервність «зародкової плазми»./Ідеалістичні, .антинаукові погляди Вейсмапа зазнали нищівної критики К. А. Тімірязєва та І. В. Мічуріна. 4

«Летіте вчвал, ви, румаки огнистіМонолог Джульєтти з трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєттаяи в перекладі Лесі Українки.

Орифлама — давній військовий прапор Франції, в середні віки його підіймали па спис тільки під час ,бою.

ПРОЩАННЯ

7Вперше надруковапо у видаппі: Лося У к р а ї н к а. Твори. Т. XI. К., «Книгоспілка», 1929, стор. 10Я—170.

В архіві зберігається чориовий автограф (ф. 2, № 22), без дати. Датується орієнтовно 1896 роком па підставі аналізу почерку і паперу.

Подається за автографом.

ОДЕРЖИМА

Вперше надруковано у жури. «Літературно-науковий вісник», 1902, т. 17, кн. З, стор. 167—178. Того ж року «Одержима» .була передрукована в збірці Лесі Українки «Відгуки», Чернівці, стор. 69—93.

. В архіві зберігається повний чорновий автограф твору (ф. 2, № 799) із значнимй правками та дописками, без дати й без істотних відмін від тексту чистового рукопису (ф. З, № 1625). Перптй розділ чистового рукопису писаний рукою О. Кобилянської і має правки Лесі Українки, інші розділи пореписапі начисто авторкою.

' Дата в чистовому рукописі — «18.1 1901 р.». ч

Подається за збіркою «Відгуки».

Драматична поема написана в Мінську протягом однієї ночі біля ліжка смертельно хворого С. К. Мержипського. Пізніше, в листі до І. Франка від 13—14/1 1903 р. Леся Українка визнала: «...я її в таку ніч писала, після якої, певне, буду довго жй-ти, коли вже тоді жива осталась. І навіть писала, не перетравивши туги, а в самому її апогею. Якби мене хто спитав, як я з того всього жива вийшла, то я б теж могла відповісти: J’en аі fait ин drame» К

*^Я з того створила драму (фрапц.) — Рад.

Особисті переживання поєднуються в драмі з глибоким філософським змістом, що виводить її за рамки автобіографічного твору. Листи Лесі Українки відтворюють душевний стан поетеси в час написання «Одержимої», допомагають зрозуміти ідею поеми, розкрити алегорію образів. У листах висвітлено також деякі моменти процесу творення драматичної поеми, за ними можна простежити хід думки письменниці, відчути народження художніх асоціацій та образів.

Хоч «Одержима»^ була створена за одну ніч, ідею та образи твору поетеса виношувала довший час. Ще в 1900 р. Леся Українка написала поезії «Жертва», «Я бачила, як ти хиливсь додолу...», «То, може, станеться і друге диво...», в яких використаний той же біблійний сюжет і ті ж образи, що і в драматичній поемі «Одержима»; Образ Месії-Христа, до якого звертається поетеса і в поезіях, і в драматичній поемі, виник у неї внаслідок переосмислення асоціацій, пов’язаних із стражданнями смертельно хворого Мержинського. Відчуття безсилля перед приреченістю друга, необхідність скоритись долі викликають у Лесі Українки почуття протесту і ненависть до християнської моралі, що проповідує покору та всепрощення. Носієм цієї моралі виступає в поемі Месія, Міріам же — носій політичних переконань автора. В першій редакції драми Леся Українка мала намір надати цим образам однакового ідейного навантаження, зробити їх обох головними героями (про це свідчить і початкова назва твору — «Месія і одержима»). Але далі, в процесі роботи над поемою, поетеса перерозподілила ідейну навантаженість і надала переваги образу Міріам, яка стає головною героїнею твору, виразницею переконань та ідеалів автора. У