Павло Стороженко - Розбійники з лебединого шляху

Такелаж— загальна назва снастей на судні.

Фальшборт— продовження борту судна вище відкритої палуби для відгородження від хвиль, падіння за борт тощо.

Фарватер— безпечний у навігаційному відношенні шлях по водному простору. Позначається бакенами, буями та іншими засобами судноплавної обстави.

Фелюка— невелике безпалубне судно з косим чотирикутним вітрилом.

Флагман— корабель, на якому перебуває командир групи суден або з'єднання.

Флібустьєри— об'єднані в особливі організації пірати й контрабандисти (головним чином французи, голландці та, англійці), що діяли у XVII — на початку XVIII ст. переважно у Вест-Індії, яка була під владою Іспанії. У XIX ст. це були північноамериканські авантюристи, що грабували країни Південної і Центральної Америки.

Фок-щогла— перша від носа щогла на суднах з двома і більше щоглами.

Фрахт— плата за перевезення вантажів водним шляхом або за використання суден протягом певного часу. Іноді під фрахтом розуміють самий вантаж.

Фрегат— у вітрильному флоті швидкісний трищогловий військовий корабель з повним оснащенням.

Фунт— 1) колишня міра ваги (в Росії — 409,5 г; в Англії, Бельгії — 456,6 г); 2) грошова одиниця в деяких країнах.

Шканці— частина верхньої палуби між середньою і задньою щоглами. На військових кораблях — місце для парадів.

Шкіпер— у давньому вітрильному флоті командир комерційного судна.

Шлюп— військовий вітрильний корабель проміжного класу між корветом і бригом з трьома щоглами. Озброєння — відкрита батарея з 16–18 гармат.

Шлюпка— гребний човен, що висить на борту корабля і спускається в разі потреби на воду. В широкому розумінні — всяке гребне судно, що відрізняється від звичайних човнів міцнішим корпусом.

Шнява— вітрильно-гребне однощоглове безпалубне судно російських поморів.

Штормтрап— мотузяна драбина з дерев'яними східцями, яку спускають за борт судна, щоб підняти людей з катерів і шлюпок або навпаки — висадити на них.

Шхуна— судно, що має кілька щогл з косими вітрилами.

Щогла— вертикальне або ледь нахилене в корму рангоутне дерево, що править за основу для різних частин рангоута — стеньг, рей і т. ін. — і для постановки вітрил.

Якір— пристосування, що утримує судно на місці, коли воно перебуває на чистій воді, тобто не торкається берега чи пристані.

Шлях лебедів — переліт птахів на південь.

Каролінги— королівська (з 751 р.) та імператорська (з 800 р.) династія у Франкській державі (до кінця X ст.) Головні її представники: Піпін Короткий і Карл Великий.

Щити виготовлялися з шкіряних пасом.

Анабазис (грецьк.) — сходження.

Сфінкс— ймення, яке має два значення. У Стародавньому Єгипті — це статуя фантастичної істоти (духа-охоронця царської влади) з тулубом лева й головою людини або священної тварини. У грецькій міфології — потвора у вигляді крилатої жінки з тулубом лева. Саме про такого Сфінкса і йдеться у нашій розповіді. (Прим. ред).