Тарас Березовець - Анексія - Острів Крим. Хроніки «гібридной війни»

Так само не відповідало дійсності твердження Путіна, що інтервенція не відбулася, бо не було жодного пострілу. Насправді такі аналогії в історії вже були. На цю небезпечну й страшну подібність вказували вже російські й міжнародні експерти — саме в такий спосіб нацисти спочатку анексували територію Австрії, а згодом Чехословаччину.

Не обійшлося в промові Путіна й без критики США, щоправда, склалося враження, що він говорив саме про сучасну Росію: «Наші західні партнери на чолі зі Сполученими Штатами Америки воліють у своїй практичній політиці керуватися не міжнародним правом, а правом сильного. Вони повірили у свою обраність і винятковість, у те, що їм дозволено вирішувати долі світу, що праві можуть бути завжди тільки вони. Вони діють так, як їм заманеться: то тут, то там застосовують силу проти суверенних держав, вибудовують коаліції за принципом „хто не з нами, той проти нас“».

Використав Путін і низку інших маніпулятивних тверджень, зокрема говорячи, що до влади в Україні, унаслідок повалення режиму Януковича, прийшли націоналістичні, антисемітські та бандерівські сили. Він учергове підтримав власну пропаганду, лякаючи всіх міфічними бандерівцями в Криму: «Але він ніколи не буде бандерівським! Крим — це наше спільне надбання й найважливіший фактор стабільності в регіоні. І ця стратегічна територія повинна перебувати під сильним, стійким суверенітетом, який за фактом може бути тільки російським сьогодні. Інакше, дорогі друзі (звертаюся і до України, і до Росії), ми з вами — і росіяни і українці — можемо взагалі втратити Крим, причому в недалекій історичній перспективі».

Традиційно лякав Путін кримчан і «агресивним блоком НАТО»: «Нагадаю також, що в Києві вже пролунали заяви про якнайшвидший вступ України в НАТО. Що означала б ця перспектива для Криму й Севастополя? Те, що в місті російської військової слави з’явився б натовський флот, що виникла б загроза для всього півдня Росії — не якась ефемерна, абсолютно конкретна. Усе, що реально могло б статися, це все те, що реально могло б статися, якби не вибір кримчан. Спасибі їм за це. <���…> Ви знаєте, я просто не можу собі уявити, що ми будемо їздити в Севастополь у гості до натовських моряків».

Путін також зробив традиційний для себе в останні роки різкий випад на адресу США та їхніх союзників, зазначивши, що «у випадку з Україною наші західні партнери перейшли межу, поводилися грубо, безвідповідально й непрофесійно», не замислюючись про наслідки. У результаті, за словами Путіна, «Росія опинилася на межі, від якої не могла вже відступити».

Кремлівські джерела повідомляли, що більшість слухачів у Георгіївському залі під час виступу Путіна перебували в стані, близькому до ейфорійного. На думку генерального директора Міжнародного інституту політичної експертизи Євгєнія Мінчєнка, це був чи не найбільш емоційний виступ Путіна за всю його кар’єру. Мінчєнко також висловив переконання, що більшу частину тексту Путін писав сам.

Своєю чергою, авторитетний оглядач видання Bloomberg Леонід Бершидський заявив, що «кримська промова» Владіміра Путіна «ознаменувала безсоромне відродження Росії як безпринципного, непередбачуваного гравця у світі, де брехня, напівправда, погані прецеденти та сировина замінюють будь-які види нормативно-правової бази. Хоча такий світ раніше існував тільки в путінській голові, зараз він реальний, як і приєднання Криму».

За оцінками The New York Times, «виступ Путіна був пронизаний агресивною націоналістичною й антизахідною риторикою. У своїй промові російський президент зазначив, що передбачав економічні санкції Заходу й підготувався до них. При цьому санкції США та Євросоюзу вдарять [на думку Путіна. — Прим. ред. ] насамперед по їхній же економіці».

Після цієї промови президент РФ Владімір Путін, нелегітимний прем’єр-міністр Криму Сергій Аксьонов, голова Верховної Ради Криму Володимир Константинов, а також «уповноважений представник міста Севастополь» Алєксєй Чалий підписали «Договір між РФ і Республікою Крим про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення у складі Російської Федерації нових суб’єктів».

Прес-служба Кремля повідомляла: «Згідно з Угодою з дня прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення у складі Російської Федерації нових суб’єктів і до 1 січня 2015 року діє перехідний період, протягом якого врегульовуються питання інтеграції нових суб’єктів Російської Федерації в економічну, фінансову, кредитну та правову системи Російської Федерації, до системи органів державної влади Російської Федерації, а також питання виконання військового обов’язку й несення військової служби на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» 687.