Петро Кралюк - Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів

Там само. – С. 68—70.

Літопис руський. – С. 71—73.

Літопис руський. – С. 70.

Там само. – С. 82, 83.

Там само. – С. 88—89.

Там само. – С. 142, 143, 151, 159, 177, 178, 194, 243, 244, 282, 290.

Про половців та їхню історію див.: Плетнева С. Половцы. – М., 1990; Половець В. Половці. – Чернігів, 2007; Пріцак О. Половці // Український історик. – 1973. – № 1—2. – С. 112—118; Стоянов В. Куманология: историко-графические ескизи. – София, 2009. – Т. 1—2.

Кудряшов К. Половецкая степь: очерки исторической географии. – М., 1948.

Літопис руський. – С. 99.

Літопис руський. – С. 100.

Там само. – С. 104.

Там само. – С. 106.

Там само. – С. 133.

Там само. – С. 133—134.

Там само. – С. 140—141.

Там само.

Літопис руський. – С. 158—159.

Літопис руський. – С. 161—162.

Там само. – С. 166—167.

Там само. – С. 176.

Гумилев Л. Древняя Русь и Великая степь. – С. 218.

Пріцак О. Половці. – С. 114.

Літопис руський. – С. 332.

Квітницький М. Половці // Енциклопедія історії України: у 10 т. – К., 2011. – Т. 8. – С. 350.

Літопис руський. – С. 346.

Половець В. Половці. – С. 41—43.

Гумилев Л. Древняя Русь и Великая степь. – С. 222.

Літопис руський. – С. 379—381.

Пріцак О. Половці. – С. 114.

Про мамлюків та їхній султанат див.: Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба. 1300—1600. – К., 1998. – С. 24, 41, 43, 44, 66, 113, 149, 167.

Божилов И. Фамилията на Асеневци (1186—1460). – София, 1985; Пріцак О. Половці. – С. 117.

Vásáry I. Cumans and Tatars: Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185—1365. – Cambridge, 2005. – P. 149—155/

Казаку М. Дракула / пер. з фр. В. Удовиченко. – М., 2011.

Hevizi J. Autonomies in Hungary and Europe. A comparative study. – Budapest, 2004. – P. 18—22.

Квітницький М. Половці // Енциклопедія історії України: у 10 т. – Т. 8. – С. 350.

У літературі Руське королівство переважно відоме, як Галицько-Волинське князівство. Хоча останнє є «кабінетним терміном». Про це більш детальніше див.: Кралюк П. Питання, що потребує ясності // Корона, або Спадщина Королівства Руського. – К., 2017. – С. 26—37.

Алексюк М. Палавецкія паселіщчы на Беларусі // Помнік гісторыі і культуры Беларусі. – 1978. – № 1. – С. 33—35; Леонюк В. Словник Берестейщини. – Львів, 1996. – С. 250.

Про ці пам’ятки більш детальніше див.: Плетнёва С. Половецкие каменные изваяния. – М., 1974.

Пріцак О. Половці. – С. 116.

Гаркавец А. Codex Cumanicus: полное издание в 4 томах. – Алматы, 2015.

Половець В. Половці. – С. 34.

Гумилев Л. Древняя Русь и Великая степь. – С. 466.

Пріцак О. Половці. – С. 117—118.

Наприклад, див.: Толочко П. Київська Русь. – К., 1996. – С. 140—141. Тут автор навіть розглядає походи русів на половців як акції, спрямовані на захист християнської віри, своєрідні «хрестові походи», заявляючи: «… саме Русь прийняла на себе основний удар половців і тим самим значно полегшила становище Візантії, Угорщини та інших християнських країн».

Аргументи на користь цієї версії див.: Ільїн О. Пакт «Катерина ІІ – Йосиф ІІ» та «Слово о полку Ігоревім» // Сіверянський літопис. – 1996. – № 4. – С. 55—58; його ж. Віденський конгрес та «Слово о полку Ігоревім» (відповідь Святославу Воїнову) // Сіверянський літопис. – 1997. – № 4. – С. 29—33.

Літопис руський. – С. 368—369.

Вороний М. Євшан-зілля: Поема. Вірші. – К., 2010.

http://www. myslenedrevo. com. ua/uk/EStore/History/ EvshanAlmanac. html;https://uk.wikipedia.org/ wiki/Євшан-зілля_(самвидав)

Котляр М. Клобуки чорні // Енциклопедія історії України: у 10 т. – К., 2007. – Т. 4. – С. 354.

Літопис руський. – С. 199.

Там само. – С. 353.

Літопис руський. – С. 302.