Йорґ Баберовскі - Червоний терор. Історія сталінізму

29Цит. за: Werke, Bd. 13, Berlin (Ost) 1955, S. 35–36; Beyrau. Petrograd, p. 136–139.

30Цит. за: P. R. Gregory/A. Markevich. Creating Soviet History: The House that Stalin built, in: Slayic Review 61 (2002), p. 798–799; Stalin. Briefe an Molotov, S. 217–218, 228; Stalin i Kaganoyic, S. 109–110. S. Schattenberg. Stalins Ingenieure. Lebenswelten zwischen Technik und Terror in den 1930er Jahren. Miinchen, 2002, S. 209,223; Fitzpatrick. Stalin and the Making of a New Elite; Kotkin. Magnetic Mountain, p. 73.

31Tagebuch aus Moskau, S. 128,259; Kuromiya. Freedom and Terror, p. 151–200; D. L. Hoffman. Peasant Metropolie. Social Identities in Moscow, 1929–1941. Ithaca, 1994, p. 158–189; St. Kotkin. Coercion and Identity: Workers’ Lifes in Stalirfs Showcase City, in: L. H. Siegelbaum/R. G. Suny (Hrsg.). Making Workers Soyiet. Power, Class, and Identity. Ithaca, 1994, p. 274–310; ders., Magnetic Mountain. Stalinism as a Civilization. Berkeley, 1995, p. 280–354; D. Shearer. Factories within Factories: Changes in the Structure of Work and Management in Soyiet Machine–Buildung Factories, 1926–1934, in: W. G. Rosenberg/L. H. Siegelbaum (Hrsg.). Social Dimensions of Soyiet Industrialisation, Bloomington 1993, p. 193–222; ders., Industry, p. 76 ff; J. Scott. Behind the Urals. An American Worker in Russia’s City of Steel. Bloomington, 1989 (перше видання 1942), р. 137–172.

32РГАСПИ, фонд 82, опись2, дело 884, листы 163–185; G. M. Ivanova. Der Gulag im totalitaren System der Sowjetunion. Berlin, 2001, S. 63–67; G. Herling. Welt ohne Erbarmen. Miinchen, 2000, S. 296. Vgl. auch die Erinnerungen von Lev Rasgon: L. Rasgon. Nichts ais die reine Wahrheit. Erinnerungen. Berlin, 1992, S. 289.

IV. Терор

1Alexopoulos. Stalin Outcasts, р. 1–11, 13–44, 97–128. Див. також щоденники Л. А. Потьомкіна та С. Ф. Поддубного в: V. Garros/N. Korenevskaja/Th. Lahusen (Hrsg.). Das wahre Leben. Tagebucher aus der Stakin–Zeit. Berlin, 1998, S. 259 –311. Про культ Сталіна див.: J. L. Heizer. The Cult of Stalin, 1929–1939. Ph. D. Diss. University of Kentucky, 1977; G. Koenen. Die grofien Gesange. Lenin, Stalin, Mao–Tse–Thung, Fuhrerkulte und Heldenmythen des 20. Jahrhunderts. Frankfurt am Main, 1992; R. Lohmann. Der Stalin–Mythos. Studien zur Sozialgeschichte des Personenkultes in der Sowjetunion (1929–1935). Munster, 1990; Ennker. Politische Herrschaft, S. 154–182.; Davies. Popular Opinion, p. 147–182; Про ідеологію подарунку та соціалістичний реалізм див.: Brooks, Thank you Comrade Stalin, p. 54–82.; Th. Lahusen, Now Life Writes the Book. Real Socialismand Socialist Realism in Stalin Russia. Ithaka, 1997; H. Gunter (Hrsg.). The Culture of the Stalirfs Period. New York, 1990.

2H. Arendt. Elemente und Ursprunge totaler Herrschaft. Frankfurt am Main, 1958; R. Conauest. Der Grofie Terror. Sowjetunion 1934–1938. Munchen, 1992; R. Tucker. Stalin in Power. The Revolution from Above 1928–1941. New York, 1990, p. 44–65; Getty. Origins, р. 1–37; Khlevniuk. The Objectives of the Great Terror, 1937–1938: in: Soyiet History 1917–1953. Essays in Honour of R. W Davies. London, 1995, p. 165; und Kuromiya. Freedom and Terror, p. 204–205. В огляді: Hildermeier, Interpretationen; Baberowski. Wandel und Terror.

3Див.: Bauman. Moderne und Ambivalenz; P. Hagenlob. Socially Harmful Elements and the Great Terror, in: Fitzpatrick. Stalinism, p. 286–308; D. Shearer. Crime and Social Disorder in Stalin’s Russia — A Reassessment of the Great Retreat and the Origins of Mass Repression, in: Cahiers du monde russe 39 (1998); Koenen. Utopie, p. 215–270; Ф. Чув. Сто сорок бесед с Молотовым. Москва, 1991, с. 392.

4А. Кирилина. Неизвестный Киров С.–Петербург, 2001, с. 198–200, 215–216, 236–256; Ф. Чуев. Молотов. Полудержавный властелин. Москва, 1999, с. 376.

5Цит. за: А. Кирилина. Неизвестный Киров, с. 232.

6Згідно з версією Разгона у камері крім Сталіна та Ніколаєва в камері більше нікого не було. Версія Разгона ґрунтується на чутках. Див.: Rasgon. Nichts ais die reine Wahrheit, p. 216. Auf Archivmaterial und Interviews stiitzt sich die Version Kirilmas, die behauptet, Stalin habe Nikolaev in Anwesenheit einiger Mitglieder des Politburos verhort. А. Кирилина. Неизвестный Киров, с. 264.

7Цит. за: О. Ф. Сувениров. Трагедия РККА 1937–1938. Москва, 1998, с. 31.

8Getty/Naumov. Road to Terror, р. 34–73; ders., Samokritika Rituals in the Stalinist Central Comitee, 1933–1938, in: Russian Review 58 (1999), p. 47–70.

9Платформа Рютина передрукована в: И. В. Курилов / Н. Н. Михайлов (ред.) Реабилитация: политические процессы 30–50–х годов. Москва, 1991, с. 334–443; Chlewnjuk. Das Politburo, S. 103–111. Про особистість Рютина див.: Б. А. Старков. Мартемьян Рютин: На колени не встану. Москва, 1992. Сталін довідався про розмови від виказувачів, див.: Неизвестная Россия, Т.1. Москва, 1992, с. 56–128; Tucker. Stalin in Power, p. 212.

10РГАСПИ, фонд 82, опись 2, дело 903, листы 10–26; щодо дебатів у ЦК див.: Getty / Naumov. Road to Terror, p. 76–77.

11E. Huskey. Vyshinskii, Krylenko, and the Shaping of the Soviet Legal Order, in: Slayic Review 46 (1987), p. 414–428; Thurston. Life, p. 5–9; Solomon. Soyiet Criminal Justice, p. 153–195. Про Вишинського див.: Vaksberg. Gnadenlos; und die Erinnerungen des amerikanischen Botschafters in Moskau, W. B. Smith. Meine drei Jahre in Moskau. Hamburg, 1950, S. 15,53.

12Huskey. Vyshinskii, p. 427; Thurston. Life, p. 10–13; Chlewnjuk. Das Politbtiro, S. 138–152.

13Lewin. The Making of the Soyiet System, p. 281–284.

14Solomon. Soyiet Criminal Justice, p. 230–266; Getty. Origins, p. 265; L. A. Rimmel, A Microcosm of Terror, or Class Warfare in Leningrad: The March 1935 Ехіїе of Alien Elements, in: Jahrbucher fur Geschichte Osteuropas 48 (2000), p. 528–551.

15P. Broue. Trotsky. Paris, 1988, p. 703–709.

16Див.: А. Ларина. Незабываемое. Москва, 2002, с. 147–148; у своїх споминах Разгон стверджує, що Єнукідзе знав про сексуальне розпутство Сталіна, і тому мусив піти. Див.: Rasgon. Nichts ais die reine Wahrheit, S. 22–23. Про дебати на Пленумі ЦК див.: Getty/Naumov. Road to Terror, p. 161–177.

17Volkskommissariat fur Justizwesen der UdSSR. Prozefibericht uber die Strafsache des sowjetfeindlichen trotzkistischen Zentrums. Moskva, 1937, S. 522–525, 558–563. Див.: також T. Pirker (Hrsg.). Die Moskauer Schauprozesse 1936–1938. Munchen, 1963, S. 169,175.

18Volkskommissariat fiir Justizwesen der UdSSR. Prozefibericht uber die Strafsache des antisowjetischen «Blocks der Rechten und Trotzkisten», Moskva 1938, S. 750–754; Pirker. Die Moskauer Schauprozesse, S. 225.

19РГАСПИ, фонд 558, опись 11, дело 93, лист 34. Карла Радека та Григорія П’ятакова багаторазово приводили до кабінету Сталіна, де їх ретельно допитували і вимагали від них визнання скоєного. Див.: зауваги Сталіна на січневому 1937 року Пленумі ЦК, в: Getty/ Naumov. Road to Terror, p. 370–372. Ober Stalins Regieanweisungen geben uns die Briefe Auskunft, die der Diktator von seinem Urlaubsort an Kaganovic schickte: Stalin i Kaganovic, S. 630–643.