Володимир Різун - СПЕЦНАЗ

З цією метою викидання великої кількості загонів спецназу в одній області не здійснюється, а викидається невелика кількість в різних областях в один і той же час. Зони викидання можуть розділятися одна від одної сотнями кілометрів, і, крім головної зони операції, визначаються також допоміжні зони: це також зони дійсних інтересів спецназу, що змушує противника вважати, що це і є зона найбільш ймовірної небезпеки, і вони вибираються також ретельно, як і головні. Рішення про те, яка зона буде первинною, а яка вторинною, приймається вищим командуванням буквально перед початком операції. Іноді обстановка змінюється настільки швидко, що зміна зони операції може статися навіть на території противника.

Обман противника щодо головної і допоміжної зон операції починається з обману людей, які беруть участь у цій операції. Роти, батальйони, полки і бригади існують як єдині бойові одиниці. Але під час підготовки операції групи та відділення формуються відповідно до наявної ситуації і для виконання специфічного завдання. Сила і озброєння кожної групи опрацьовуються спеціально. Перед виконанням операції кожне відділення і кожна група ізолюється від інших груп та відділень і готується виконати завдання, заплановане саме для цієї групи. Командиру і його заступнику дають точну зону операцій та інформацію щодо дій противника в цій зоні, а також відомості про дії там же інших груп та відділень спецназу. Іноді ці відомості дуже деталізовані (якщо група та відділення повинні діяти спільно), в інших - вона поверхова, достатня лише для того, щоб запобігти перетину сусідніх командирів один з одним.

Іноді командиру групи або відділення кажуть правду, іноді його обдурюють. Офіцер спецназу знає, що його могли обдурити, і що він не завжди може визначити з упевненістю, де правда, а де брехня.

Командирам груп та відділень, які беруть участь в операціях у резервних зонах, зазвичай кажуть, що їх зона є головною і однією з найбільш важливих, що там уже наявні великі сили спецназу або, що такі сили там незабаром з'являться. Командиру групи, яка діє в головній зоні, можуть сказати навпаки, що в окрім його груп в даній зоні діють всього лише декілька інших. Незалежно від того, що сказано командиру, перед ним ставлять досить специфічні завдання, за виконання яких він відповідає головою саме в буквальному сенсі.

У будь-яких операціях вище командування ГРУ тримає резерв спецназу на своїй території. Навіть у ході операції деякі групи можуть отримати наказ перейти з головних зон у допоміжні. Резерви спецназу можуть бути скинуті в резервні області, які потім стають головними зонами дій. При таких способах дії противник отримує інформацію про спецназ одночасно з безлічі зон, і йому виключно важко визначити, які зони є головними, а які резервними. Відповідно, головні сили противника можуть бути кинуті проти відносно невеликих груп та відділень, які проводять реальні військові операції, але які, тим не менш, для нього є помилковими цілями. Навіть якщо противник визначить головні зони дій спецназу, може бути вже занадто пізно. Багато груп та відділень спецназу вже покинуть цю зону, але тим, що залишилися наказано посилити свою активність; у ворога створюється враження, що дана зона, як і раніше залишається головною. А щоб не розсіяти цю ілюзію, групам, які залишилися в цій зоні, радянське вище командування наказує підготуватися до прийому свіжого поповнення спецназу, посилає їм побільше продовольства і постійно каже, що вони виконують головну роботу. Але воно не каже їм, що їхні товариші давно пішли з даної зони в резервну, яка тепер стала головною.

У той самий час, коли головна і резервна зони міняються місцями, створюються помилкові зони операцій спецназу. Хибна, або фальшива, зона створюється наступним чином. Невелика група спецназу зі значним запасом мін таємно викидається в цю зону. Група закладає міни на важливих об'єктах, встановлюючи детонатори так, щоб всі міни вибухнули приблизно в один і той же час. Потім в недоступних місцях встановлюються автоматичні радіопередавачі, які також ретельно мінуються. Після цього група спецназу покидає цю зону і залучається до операцій у зовсім іншому місці. Після цього інша група спецназу викидається в цю ж зону із завданням виконати особливо зухвалу операцію.

Цій групі кажуть, що доведеться діяти в зоні особливої важливості, де працює безліч інших груп. У певний момент від Радянських Військово-Повітряних Сил вимагають позначити активність в даній зоні. Для цього використовуються реальні плани, якими просто завершується висадка справжніх груп в іншій зоні. Маршрут, яким вони слідують, буде свідомо ускладнений, з різними хибними точками, де скинуть рвані парашути і стропи, оснащення повітряно-десантних військ, коробки з боєприпасами, консерви тощо.