Кажуть, що 4-а армія Західного фронту мала мало літаків. Свята правда. Однак все пізнається в порівнянні. Одна тільки 4-а армія в районі Бреста мала літаків більше, ніж їх було в раптовому японському ударі по Перл-Харбору. Авіація 4-й армії - це 10-а змішана авіаційна дивізія. Штаб - все в тому ж Кобрині. Там же, в Кобрині, - основний аеродром дивізії та 123-й винищувальний авіаційний полк.
Рано вранці німецька авіація накрила всі аеродроми 10-ї змішаної авіаційної дивізії. У перші години війни був захоплений аеродром Високе з усіма запасами. До кінця дня розгромлений штаб авіаційної дивізії і захоплений аеродром Кобрин. З цього моменту ніхто авіацією 4-ї армії не керував, ніхто нею не управляв.
Там же, в Кобрині, знаходився штаб бригадного району ППО. Після його розгрому і захоплення служба повітряного спостереження, оповіщення і зв'язку перестала діяти. Більше ніхто не попереджав війська 4-ї армії про наближення ворожих літаків, не управляв зенітним вогнем і не координував його з діями винищувальної авіації.
Там же, в Кобрині, перебували армійські госпіталі. І вони теж були захоплені противником. Правда, цікаво: армійські госпіталі - за 50-60 км від кордону, а центральний фронтовий госпіталь, тобто госпіталь більш високої інстанції, - на самому кордоні, в Брестській фортеці. Як таке пояснити? Дуже просто: армійський тил - рухливий. Госпіталям і всім іншим частинам і установам армійського тилу належало рухатися вперед. Невелика різниця: вони в ході наступу пройдуть по ворожій землі 500 кілометрів з самого кордону або 560, почавши пересування з глибини радянської території. А «фронтовий тил передбачалося мати стабільний зі стаціонарними складами, базами, медичними, ремонтними та іншими частинами та установами» (Генерал-полковник Г.П. Пастуховский. ВИЖ. 1988. No 6. С. 19). Від того, що госпіталь вищої інстанції в першій наступальній операції передбачалося залишити на своєму місці, його завчасно висунули ближче до кордону, щоб він не виявився аж надто далеко від району боїв.
Там же, в Кобрині, були величезні запаси боєприпасів, пального, продовольства, інженерного майна та ін. Простіше кажучи, до вечора 22 червня 4-а армія була розбита і Брестський напрямок повністю оголений. Частина військ 4-ї армії була блокована у Брестській фортеці.
Ось ще загадка. Через 30 років після війни у Брестській фортеці відкрили меморіальний комплекс. Багато хто захоплювався. А я нічого не розумів. Найнезрозуміліший для мене монумент - «Спрага». Циклопічних розмірів залізобетонний солдат тягнеться до річкової води... Так чому ж спрага? Довкола вода. Фортеця на островах. Фортеця побудована в місці, де річка Мухавець впадає в Західний Буг. Протоки, канали, заповнені водою рови і канави - це один з основних елементів оборони фортеці. Фортеця тут була і раніше. Стару знесли, нову побудували. За тисячу років до німецького вторгнення це місце вибрано для фортеці саме тому, що воно важкодоступно, бо оточене водою. І вся прилегла місцевість низинна, місцями болотиста. Ґрунтові води близько. Хто ж і як готував Брестську фортецю до оборони? У кожному полку - саперна рота. А полків у Бресті, як ми бачили, в надлишку. У кожній дивізії, крім цього, саперний батальйон. І у командира корпусу - ще один саперний батальйон. Крім того, в самій фортеці 33-й інженерний полк.
Невже перед війною ніхто не спромігся всій цій масі саперів поставити завдання викопати колодязі у фортеці? Вода ж поряд. Мабуть, не в пустелі.
У цієї загадки теж є розгадка. Причому крайнє проста. Як ми вже знаємо, 24-го червня був створений штаб оборони фортеці і відбулася перша нарада: капітан Зубачов, полковий комісар Фомін і старший лейтенант Семенков. «Було прийнято рішення - прориватися з фортеці з боєм» (Р.С. Ірінархов. Західний особливий. С. 231). Навіщо ж прориватися? У вас же фортеця! Невже в чистому полі краще, ніж у фортеці?
Колись дуже давно, коли мені було десять років, восени 1957 року вечорами я слухав радіопередачу «Розповіді про героїзм». Її вів письменник Сергій Смирнов. Він розповідав про Брестську фортецю. Передачу вів майстерно, дух захоплювало. Не я один слухав. Вся країна зі мною. Телебачення тоді у широких народних мас не було, а виступи Смирнова були дійсно цікавими. Але одна фраза мене вразила. Саме ця: 24 червня був створений штаб оборони фортеці, було прийнято рішення на прорив... Як же так? Якщо створений штаб оборони, то він повинен приймати рішення на оборону. Якщо ж штаб на своїй найпершій нараді приймає рішення кинути фортецю, то це не штаб оборони. Цей штаб треба називати якось інакше.
Читать дальше