Різун Богданович - Беру свої слова назад

А ось ще.

З часів Сталіна утвердилась офіційна періодизація війни. Відповідно до неї наприкінці 1941 року під Москвою Червона Армія розвіяла міф про непереможність гітлерівської армії, а в кінці 1942 року під Сталінградом настав крутий поворот у війні. Майже 50 років у школах та інститутах, у книжках і фільмах, у військових училищах та академіях повторювали ці священні формули: під Москвою розвіяний міф, потім, через рік, під Сталінградом - крутий поворот.

Минуло півстоліття, і виявилася проблема. З'ясувалося, що роль Жукова у Сталінградській битві вимірюється негативною величиною. Відкрилося, що він під час Сталінградської битви перебував на іншому фронті і проводив так звану «відволікальну» операцію. Причому проводив бездарно й безуспішно. Для «відволікальної» операції було задіяно майже вдвічі більше сил, ніж для контрнаступу під Сталінградом. А це порушення всіх устоїв стратегії. На головному напрямку, там, де вирішується доля війни, там, де планується переламати її хід на свою користь, там повинні бути головні сили, а на другорядному напрямку - другорядні. Якщо на «відволікальну» операцію виділено більше сил, ніж на основну, то це злочин.

Крім того, в кінці 1942 року німецька армія на ржевському напрямку стояла в обороні. А Жуков там проводив «відволікальну» наступальну операцію. Але для оборони потрібно мало сил, а для наступу - багато. Вийшло, що величезними наступальними масами Червоної Армії Жуков «відволікав» малі сили німецької армії.

І ще: успіх під Сталінградом був для радянського командування несподіваним. Оточили 22 дивізії, але на це ніхто не розраховував. Передбачалось оточити втричі менше. Так от, для того щоб всього лише сприяти оточенню семи німецьких дивізій під Сталінградом, Жуков на іншому напрямку проводив грандіозну «відволікальну» операцію, в якій брали участь 29 (двадцять дев'ять) загальновійськових, ударних, танкових і повітряних армій.

Для «відволікальної» операції Жуков зосередив 1,9 мільйона бійців і командирів, 3300 танків, 1100 літаків. У результаті «відволікальної» операції Жуков втратив 1850 танків, більше тисячі літаків, кілька тисяч гармат і мінометів, спалив мільйони снарядів, уклав у землю більше ста тисяч солдатів і офіцерів, знекровивши кращі гвардійські з'єднання Червоної Армії.

«Відволікальна» операція Жукова в районі Ржева виглядає ще більш дикою на тлі подій попереднього року. Нам кажуть, що нібито в кінці 1941 року Жуков пропонував Сталіну зосередити головні сили на Західному фронті, але дурний Сталін розосередив сили на багатьох напрямках і фронтах, погнався за дюжиною зайців, тому битва під Москвою мала для Червоної Армії кривавий фінал і особливих результатів не принесла. Деякі цим розповідям вірять. Але от пройшов рівно рік, і в кінці 1942 року виникла та ж ситуація: всі сили треба було кинути на один, головний, вирішальний напрям. Таким напрямком міг бути Сталінград. Там можна було здобути грандіозну перемогу. Але Сталінградська операція мала потужний пропагандистський успіх, а з точки зору стратегії завершилася без особливого блиску і сяйва. У полон потрапила лише одна звичайна німецька армія. А була можливість замкнути кільце навколо п'яти армій, дві з яких танкові. Всі п'ять армій можна було без жодних зусиль утримати в кільці. Пастку було легко закрити під Ростовом, там німецьких військ майже не було.

Влітку 1942 року німецькі танкові клини вирвалися далеко вперед, в передгір'я Кавказу, палива на повернення назад у них не було. Варто було перерізати вузький коридор коло Ростова, і тоді весь німецький фронт від Білого до Чорного моря впав би. У січні 1943 року. Справа в тому, що після втрати п'яти армій пробоїна в німецькій обороні була б настільки ж величезною, як і та, що на правому борту «Титаніка». Розв'язка після цього настала б протягом місяців, якщо не тижнів. Рана, нанесена в районі Сталінграда, була важкою, а от удар на Ростов був би смертельним. Але замість цього сили Червоної Армії знову були розпорошені на величезних просторах, на багатьох фронтах. І чомусь на цей раз Жуков не протестував, і чомусь не вимагав від Сталіна зосередити сили на одному вирішальному напрямку: або головні сили під Сталінград і далі на Ростов, або контрнаступ під Сталінградом не проводити, а всі сили - на Західний фронт, в район Ржева.

Сам Жуков операцію в районі Ржева відволікальною не вважав і так її не називав. 7 січня 1964 року він відправив лист письменнику В.Д. Соколову з описом підготовки Ржевсько-Сичевської операції в листопаді 1942 року: