Різун Богданович - Беру свої слова назад

23 травня Жуков провів у сталінському кабінеті 2 години 55 хвилин.

24 травня - грандіозний збір. Від Політбюро тільки двоє - Сталін і Молотов. Від військових - Тимошенко, Жуков, Ватутін, начальник головного управління ВПС генерал-лейтенант авіації Жигарєв і від кожного з п'яти західних прикордонних округів - командувач, член військової ради та командувач авіації округу. Радилися 4 години 55 хвилин. Але ж цікаво, про що могли тлумачити зі Сталіном ті, хто планував війну, і ті, хто командував авіацією в західних прикордонних округах?

Кілька людей з числа учасників цієї наради пережили війну і високо піднялися. П.Ф. Жигарєв і А.А. Новиков стали головними маршалами авіації, М.М. Попов - генералом армії, Я.Т. Черевиченко і Ф.І. Кузнєцов - генерал-полковниками. Жоден з них ніколи ні єдиним словом не обмовився про нараду 24 травня. Жуков теж промовчав: військова таємниця!

А на мене, якщо говорили про відбиття раптового авіаційного удару гітлерівців, то чому про це не можна розповісти вдячним нащадкам?

3 червня в кабінеті четверо: Сталін, Тимошенко, Жуков, Ватутін. Радилися 2 години 45 хвилин. Не було ні Молотова, ні Маленкова. Перші 15 хвилин був присутній Хрущов. Весь інший час - троє військових наодинці зі Сталіном. Напевно, знову Жукову висловитися не дали.

6 червня знову в кабінеті Сталіна четверо. У тому ж складі. Без сторонніх. Про щось говорили (чи, можливо, мовчали?) 2 години 5 хвилин.

7 червня Жуков вперше провів у кабінеті Сталіна менше години. Лише 25 хвилин. Хоча й за 25 хвилин можна багато чого вирішити.

Зате вже 9 червня Жуков відігрався. У нього два заходи до Сталіна: перший на 1 годину, другий на 5 годин 25 хвилин.

11 червня - знову два заходи, загальний час 2 години 20 хвилин.

18 червня — 4 години 5 хвилин.

21 червня - 1 годину 30 хвилин.

Загалом з моменту призначення на посаду начальника Генерального штабу до німецького нападу, тобто з 13 січня до 21 червня 1941 року, Жуков провів у кабінеті Сталіна 70 годин 35 хвилин. Про ці години і хвилини в «Спогадах та роздумах» стратег не згадує і не розмірковує. Замість цього гірко повідомляє, що Сталін справами Генерального штабу не цікавився.

Сам Жуков розповідає: «Багато політичних, військових, загальнодержавних питань обговорювалися і вирішувалися не тільки на офіційних засіданнях Політбюро ЦК і в Секретаріаті ЦК, але і ввечері за обідом на квартирі або на дачі Й. В. Сталіна, де зазвичай присутні найбільш близькі йому члени Політбюро. Тут же за цим зазвичай вельми скромним обідом Й.В. Сталіном давалися доручення членам Політбюро або наркомам, які запрошувалися з питань, які перебували в їх віданні. Разом з наркомом оборони іноді запрошувався і начальник Генерального штабу» (Спогади та роздуми. М., 1969. с.296).

Це він про себе: не тільки в кабінеті Сталіна бував, а й на квартирі Сталіна, і на дачі, де теж вирішувалися важливі питання.

Але повернемося до кабінету Сталіна. Тільки в період з 13 січня до 21 червня 1941 року Сталін 35 разів викликав до свого кабінету наркома оборони Маршала Радянського Союзу С.К. Тимошенко. Загальний час - 74 години 26 хвилин.

Перший заступник наркома оборони Маршал Радянського Союзу Будьонний був за цей час 11 разів у кабінеті Сталіна. Загальний час - 28 годин 45 хвилин.

Заступник наркома оборони Маршал Радянського Союзу Кулик - загальний час 33 години 35 хвилин.

Заступник наркома оборони генерал армії Мерецков - 23 години 50 хвилин.

Заступник наркома оборони генерал-лейтенант авіації Ричагов - 28 годин 50 хвилин.

Заступник наркома оборони генерал-лейтенант авіації Жигарєв - 26 годин 35 хвилин.

Перший заступник начальника Генерального штабу генерал-лейтенант Ватутін за той же період - 13 годин 50 хвилин.

Я не кажу про Маршала Радянського Союзу Ворошилова, який проводив у сталінському кабінеті більше часу, ніж поза ним. Я не згадую про начальника Розвідувального управління генерал-лейтенанта Голікова, про командувачів прикордонними військовими округами й арміями, не враховую наркома військово-морського флоту адмірала Кузнєцова, начальника його штабу і командувачів флотами. Часом Сталін викликав до себе офіцерів досить низького рангу (в порівнянні зі сталінськими вершинами). Так, наприклад, 21 червня 1941 року майже 4 години, з 19.05 до 23.00, у кабінеті Сталіна знаходився військово-морський аташе в Берліні капітан 1 рангу Воронцов.

Тепер повторюю заяву Жукова: «Й.В. Сталін дуже мало цікавився діяльністю Генштабу. Ні мої попередники, ні я не мали нагоди з вичерпною повнотою доповісти Й.В. Сталіну про стан оборони країни, про наші військові можливості та про можливості нашого потенційного ворога. Й.В. Сталін лише зрідка і стисло вислуховував наркома або начальника Генерального штабу».