Марк Фалкс - Звільни свого внутрішнього римлянина

Полювання, лазня, видовища, розваги — це і є життя! Як мовиться в давній приказці, щасливе життя — це життя, сповнене дозвілля. Не дуже важливо, скільки у вас грошей, та, будучи справжнім римлянином, ви, ясна річ, завжди прагнутимете насолодитися всіма набутками імперії. У цьому розділі я розкажу вам, що значить жити справжнім життям — життям, сповненим задоволень.

Неперевершена римська форма правління дозволяє всім жити мирно та з приємністю. На відміну від демократії, що дозволяє людям іти за своїми хаотичними та некерованими бажаннями, наша система гарантує стабільність і панування здорового глузду. Ми вже давно зрозуміли, що імперією не може керувати комітет, і доручили всі адміністративні функції одній людині — на зразок того, як домогосподарство підпорядковується керівництву одного лише батька. Відтоді, як Август взяв абсолютну владу і зробився головою сенату, наша система державного управління залишається взірцем справедливості й ефективності. Ніколи ще жоден народ не процвітав так, як римляни під орудою своїх імператорів.

Цілком природно, що в такій державі, як Рим, якою керують її найкращі мужі, мешкають найщасливіші громадяни на світі. Звільнені від турбот і тривог, вони довіряють берегти свій спокій іншим, до чийого обов’язку належить пильнувати й охороняти їх. Римський народ може розслабитися, знаючи, що найкращі його представники захищають його інтереси. До числа цих найкращих представників належу і я, оскільки виконую функції сенатора. Я маю багато вільного часу в тому сенсі, що мені не треба заробляти на прожиття. Але при цьому я набагато більше зайнята людина, ніж майже всі інші. Я мушу все своє життя перебувати на очах у інших, часто виступаю на форумі, а двері моєї вілли майже постійно залишаються відчиненими для різних відвідувачів, яким тільки забагнеться попросити моєї аудієнції. Коли мені немає чого робити, я знаходжу собі заняття, аби всі бачили, що я не сиджу без діла. Моє дозвілля є дуже далеким від неробства. Ви ж не відаєте такого клопоту й можете дозволити собі вільно відпочивати та насолоджуватися всіма принадами життя, що їх може запропонувати велике місто Рим.

Коли одного разу якийсь іноземець запитав у нашого імператора, чому той приймає ванну раз на день, кажуть, що імператор відповів йому: «Тому що я не маю часу робити це двічі на день». Усім серцем погоджуюся з такою відповіддю. Ви теж із нею погодитесь, якщо відвідаєте один із наших величних комплексів імператорських лазень. Як приклад, розповім вам про лазні Тита. До високого й величного входу ведуть широкі та пологі сходи, щоб той, хто ними крокуватиме, не втомився. Увійшовши до комплексу, ви одразу ж потрапляєте до величезного, сповненого світла й повітря залу, у якому передбачено спеціальне приміщення, де раби та інша обслуга чекають, доки їхні господарі приймають ванну. Зліва розташовані вишукані приватні кабінети, де можна приймати поважних гостей. За ними — дві просторі роздягальні, вони ведуть до наступної зали, у якій облаштовано три басейни з холодною водою. Усі поверхні в тій залі прикрашені лаконським мармуром, і в добре продуманих місцях поставлено статуї з білого мармуру.

Коли пройдете через цю залу, потрапите до видовженого овального приміщення, теплого, але не гарячого. Повітря там буде саме таким, яке необхідне, щоб підготувати вас до спеки наступних приміщень. За ним буде красива кімната, облаштована всім необхідним, щоб масажисти натерли вас олією з ніг до голови. Ця кімната переливається різнокольоровим мармуром, вона є найкрасивішою з усіх і спеціально призначена для того, щоб не поспішаючи розслаблятися там на самоті чи за бесідою з друзями. За її дверима, обрамленими фрігійським мармуром, на свіжому повітрі можна зайнятися фізичними вправами. Пройшовши далі, ви потрапите до парильні з прикрашеними пурпуром стінами та трьома гарячими басейнами посередині. Коли спека робиться нестерпною, ви виходите з парильні в прохолоду іншого приміщення. Кожне приміщення лазень має гармонійні пропорції, там панує сонячне світло та вишуканий смак. Комплекс також обладнаний двома туалетними кімнатами. Час у лазнях плине неспішно, а стежити за ним дозволяють два спеціально вмонтовані пристрої: сонячний годинник і водяний, із гучним звучанням.

У цих гігантських імператорських лазнях ви знайдете все, чого забажаєте: миття, масаж, поетичні читання, приємні сади для прогулянок, бібліотеки та навіть місця, де продають їжу. На жаль, не всі римські лазні є так само розкішними. Та й дійсно, якщо подумати, чим є оте миття насправді? Нічого, тільки олія, піт, бруд і жирна вода. Гамір у приміщенні лазень може бути оглушливим. Коли м’язисті чоловіки розмахують свинцевими гирями, повітря наповнене гучним диханням та натужним кректанням. Якщо комусь роблять дешевий масаж, ви чуєте, як масажист голосно ляскає по шкірі. Або ще, буває, якийсь п’яниця затіє сварку, чи піймають крадія, чи, можливо, знайдеться котрийсь любитель співати під час купання… Й усе це супроводжуватиметься плескотом від стрибків у воду. Та найбільшим лихом є чоловіки, які вищипують волосся у себе під пахвами та на ногах, а також нескінченні крики рознощиків, які продають напої, пиріжки та ковбаски, — кожен викрикує щось своє, особливе. І обов’язково десь увізьметься одна чоловікоподібна м’язиста жінка! Спочатку вона буде виконувати вправи з гирями, потім піде до масажиста, котрий буде торкатися до неї руками і навіть розтиратиме їй ноги. А потім, ніби всього цього не досить, вона піде до парильні й сидітиме там, пітніючи, серед галасливого чоловічого товариства. Вона завиграшки випиває два великі кубки вина просто для апетиту, натщесерце, а потім викликає у себе блювання, щоб розпочати усе спочатку. Бр-р-р, огидно!