Дэвид Саттер - Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу

Здесь есть возможность читать онлайн «Дэвид Саттер - Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2017, ISBN: 2017, Издательство: Дух і літера, Жанр: История, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Радянський Союз став першою в історії державою, в якій офіційна ідеологія пронизувала всі сфери й рівні життя, перетворюючи громадян на безликі та взаємозамінні гвинтики колосальної системи. Американський журналіст Девід Саттер, який у 1970–1990-ті роки працював кореспондентом в СРСР, в своїй книзі показує життя радянських людей і трагічні наслідки цього соціального експерименту.

Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Наприкінці дня один із промовців сказав: «Ми сподіваємося зібратися знову в наступному році». Але ні дати, ні місця проведення наступного з’їзду повідомлено не було. Блок так і не дізнався, хто організував цей з’їзд, що відбувалося на першому та другому з’їздах, чи відбулися потім четвертий або п’ятий з’їзди. Він також ніколи не бачив жодних публікацій, присвячених тим роботам, що описували на цьому з’їзді.

Минув якийсь час, і Блок почав втрачати надію на те, що йому вдасться задовольнити свій інтерес до парапсихології. Проте саме тоді, коли він був уже готовий відмовитися від цієї ідеї, його познайомили з московським містиком Валерієм Сергійовичем Авер’яновим, відомим також під іменем Вар Авера.

Якось до Блока завітав його друг Ігор Степанков, який працював двірником, водночас займаючись вивченням йоги та праці Шпенглера «Присмерк Європи». Степанков часто розмовляв із Блоком про йогу, але саме того дня він запропонував другові зустрітися з його новим учителем. Блок погодився, і вони поїхали в середмістя Москви, де в старому двоповерховому будинку, в підвальній квартирі, мешкав Авер’янов.

Авер’янов мав світле волосся й непоказне, але виразне вузьке обличчя. В його кімнаті стояв невеличкий стіл, завалений рукописами та книжками, шафа з особистими речами та довга дерев’яна лава — мабуть, для гостей. На стіні висіло дві великі картини: одна, абстрактна, була схожа на якусь космічну війну, друга була жіночим портретом у реалістичному стилі. В кімнаті були присутні також двоє учнів Авер’янова — Валера та Наташа.

Авер’янов спитав Блока про його думку щодо значення цих картин. Трохи повагавшись, Блок сказав, що бачить у них прагнення поєднати материнство з битвою в космосі. Авер’янову дуже сподобалася ця відповідь. «Ви перший, хто вгадав сенс цих картин, — сказав він і продовжив, указуючи на присутніх: Валера в нас — бог війни, Ігор — найвище божество, а ви будете богом мудрості».

Незабаром Блок дізнався, що Авер’янов і його учні займаються тим, що вони називали «просторовим карате» — завдаванням болю на відстані. Авер’янов роз’яснював природний рух енергії у тілі, як її накопичувати, спрямовувати та поширювати. Коли він із кимось боровся, його учні збиралися разом і медитували про того, кого він хотів знищити. Ігор пізніше розповів Блоку, що Авер’янову вдалося викликати серцевий напад у одного з провідних йогів Москви.

«Йоги пишуть, що треба запобігати поширенню заздрощів і ненависті, — говорив Авер’янов. — Але це нонсенс. Ми повинні поширювати ненависть. Ми перемогли у війні з фашизмом лише завдяки ненависті. Ненависть є джерелом сили та енергії». Авер’янов говорив також, що найбільша загроза для росіян надходить від китайців і національних меншин, тому потрібно знищити китайців. «Секрет полягає в проникненні в людський розум. Якби в мене було 75 учнів, разом ми змогли б змінити агресивну природу китайців, містично перевиховати їх, щоби вони робили все, що ми захочемо. Ми можемо дослідити цей процес, випробувавши наші методи на бурятах».

Ще Авер’янов говорив, що КДБ переслідує євреїв у Радянському Союзі, й це добре, але треба діяти ефективніше. Він дав також зрозуміти, що ненавидить будь-які національні меншини. Впродовж років Авер’янова періодично поміщали в психіатричні лікарні, й найбільшим своїм ворогом після нацменшин він уважав психіатрів, які тримали його в психлікарнях, тоді як він був найнормальнішим із усіх. Єдиним місцем, сказав він, де до нього ставляться з повагою і надзвичайно серйозно сприймають його пояснення щодо просторового карате, є КДБ.

Авер’янов запевнив, що його учні навчені виконувати будь-які його накази. «Якщо я накажу їм роздягнутися, вийти на вулицю й щось крикнути, вони це зроблять».

Стосовно того, що потрібно для опанування просторового карате, він сказав: «Якщо я побачу у ваших очах, що ви маєте якісь власні думки, ви ніколи не засвоїте цей метод. Ви мусите навчитися підкорятися».

Блок більше не зустрічався з Авер’яновим, але постійно чув про нього, бо Москва була наповнена його книжками, брошурами та буклетами. Більшість із них були обсягом у 100–200 сторінок, і з них робили чудові фотокопії. Авер’янов писав про свій особистий досвід, про свою філософію, про китайську загрозу та про необхідність знищувати національні меншини. Його публікації завжди були підписані його іменем, тож КДБ в будь-який момент міг їх припинити, але праці Авер’янова натомість примножувались і поширювалися. Це свідчило про явний інтерес КДБ до його діяльності й підтверджувало слова Авер’янова про те, що КДБ був єдиним, хто сприймав його ідеї серйозно.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу»

Обсуждение, отзывы о книге «Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x