погляду здався дружелюбним і відкритим. Він заглядав до табору лише на кілька хвилин, а потім мчав у своїх справах. Владімиричу,по мірі сил і вільного часу, допомагали два офіцери — Альберт і Толік; з останнім я познайомився ще біля воріт аеродрому, коли вони з Костею приїхали забирати мене з пожитками. До мене всі ставилися з помітною повагою, і, швидше за все, головну роль у цьому зіграв статус волонтера і офіцерське звання, аніж мої особистісні якості й риси характеру.
В офіцерському наметі Толік під диктовку Кості «Вихора» набирав на комп’ютері списки нашої групи. Зі слів Кості, вже понад сорок чоловік записалося, але зберуться всі лише за тиждень-другий. Цей нюанс я розумів дуже добре, адже перед тим, як піти на війну, людям необхідно було звільнитися з роботи, залагодити свої сімейні і побутові проблеми. Батько не знав, що я поїхав.
Мамі сказав, що я буду в штабі. А діти — надто маленькі, щоб глибоко перейматися цими питаннями.
Мої дані теж переписали і внесли в список на комп’ютері. Що далі буде з цими даними, мене особливо не цікавило. Розбиратися в армійській бюрократії мені хотілося найменше. Втім, офіцери й самі не знали про подальшу долю нашого підрозділу. Спочатку говорили, що ми будемо окремою добровольчою розвідротою при самому Головному управлінні розвідки. Потім сказали, що при ГУР такої структури бути не може, тому нас швидше за все припишуть до одного із полківспецназу, але оперативно ми всеодно будемо при ГУР.
Для нас тоді це не мало особливого значення, тому ми і не вникали. Питання оформлення нас цікавило лише тому, що зброю нам повинні були дали тільки після нього. А побутові умови були як у всіх: харчувалися ми в загальній їдальні нааеродромі, милися в душі у сусідів, ходили у спільну вигрібну яму.
Після обіду нам підвезли великий армійський намет і штукдвадцять іржавих ліжок. Встановлювати величезний намет вчотирьох у спеку, не особливо вміючи це робити, — задоволеннярідкісне. Але колектив підібрався хороший, і ми нареготалисявдосталь. Ми з Ванею крутилися на опорних жердинах як професійні танцівниці, намагаючись втримати їх вертикально, покиОлег і Серьога ставили бокові стійки і натягували кути. Було спекотно, але весело. Після душу і перевдягнувшись, ми встигли на вечерю в їдальню. Вечірня прохолода трохи розвіяла спеку, і, незважаючи на безсонну ніч, спати не хотілося. Нічліг був організований у новому наметі. Кожен із нас чотирьох міг зайняти будь-яке місце. Оскільки ліжка нам привезли без матраців, спали ми все одно накарематах і в спальниках на землі.
• Зведення новин
Ніч з 31 липня на 1 серпня в Донецьку пройшла неспокійно. Мешканці Ленінського та Калінінського районів повідомляють про те, що були чутні поодинокі вибухи.
Про це йдеться в повідомленні Донецької міськради.
Згідно з інформацією, ранок 1 серпня почався з вибухів в районі селища шахти Абакумова.
Крім того, поряд з автобусом № 65 розірвався снаряд, є постраждалі, — розповіли у відомстві. Пізніше стало відомо, що чотири пасажири отримали поранення, один з яких — важке.
• Зведення новин
Усю ніч терористи обстрілювали українських військовиків у Луганському аеропорту. Про це повідомив речник штабу АТО Олексій Дмитрашківський.
«Сім разів було обстріляно аеродром Луганськ — шість разів з БМ-21 «Град» та один раз з танку. Хоча мало місце чимало обстрілів, ніч минула без втрат», — зазначив він.
За даними речника АТО, продовжуються артилерійські обстріли позицій сил АТО з території РФ.
У ніч з 1 на 2 серпня епіцентр бойових дій припав на селище шахти Лідіївка і мікрорайон Бірюзова. Мешканці повідомляють про сильні вибухи і перестрілки.
• Вдень 2 серпня прикордонний наряд на напрямку Міллєрово (РФ) — Благовіщенка (Луганська область) зафіксував проліт до 3 км над територією України двох військових російських вертольотів МІ-24.
Про це повідомили у прес-центрі АТО.
Сили української армії з боєм узяли Мар’їнку і вийшли на околиці Донецька.
Про це повідомили місцеві жителі, пишуть « Донецкие вести »
За даними видання, тривають бої в районі «Трудовского» на околиці Донецька.
• Обстановка в Луганській області набуває загострення. Звуки пострілів та розривів артилерії та мінометів практично не вщухають.
Про це йдеться у повідомленні прес-центру управління оперативного командування «Північ».
«Все це робиться бандитськими угрупуваннями з єдиною метою — переконати світову спільноту в тому, що обстрілюють власний народ військовослужбовці Збройних Сил України», — відзначили у прес-центрі.
Читать дальше