Александр Красовицкий - Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська

«Сили Національної гвардії України відбили удар та перейшли у наступ, в результаті чого терористи відступили до населеного пункту Степанівка», — інформує Нацгвардія .

• Пункт перетину кордону Маринівка, який контролюють українські сили, атакують 10 танків, п’ять БТР і до 200 людей.

Серед українських силовиків є двоє загиблих.

Населений пункт Мариніка було обстріляно із Росії.

• Військовий літак Російської Федерації завдав ракетного удару по літаку СУ-25 збройних сил, який виконував завдання на території України».

• У місті Авдіївці два солдати військової частини протиповітряної оборони № 2938, що обслуговує Донецький аеропорт та перебуває в оточенні бойовиків, потрапили в полон терористів.

• Зведення новин

В Донецькій області було збито пасажирський літак, який йшов в напрямку Куала Лумпура. Загинули 280 людей і 15 членів екіпажу.

О 16.20 зник зв’язок з малазійським пасажирським літаком «Malaysia Airlines», який йшов з Амстердама на Куала Лумпур на висоті 10 тисяч метрів над територією Україні в межах міжнародного коридору. Він упав в районі пункту Грабово, який контролюється бойовиками. На борту малайзійського лайнера з 298 пасажирами перебувало 80 дітей і 100 учасників конференції борців зі СНІДом

• За минулу добу в ході антитерористичної операції загинули 5 українських військових, 11 військових оримали поранення.

• У РНБО підтвердили інформацію про знайдені тіла двох пілотів збитого літака Ан-26.

• Під Луганськом недалеко від аеропорту знайдені рештки обгорілої військової техніки й чотирьох чоловіків у військовій формі.

• Біля селища Ізварине на Луганщині помічено військовослужбовців у формі Збройних сил Росії без знаків розпізнавання.

• Ігор Михайлишин «Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону ‘‘Донбас’’»

18 липня 2014 року. Попасна

— Не заводиться?

— І що робитимемо?

— Пешком, б***ь, пойдем!

— Побіжимо, а не підемо.

— Умный такой? Да?

— А що не так?

— Да все не так! Еще и вы мне под руку п***ите!

— Вибирай слова!

— А то что?

— Ну що, завели?

— Еще один! Повторяю вам, тупым, еще раз! Не заводится эта хрень! Ее только подорвать можно. Больше толку будет.

— «Камаз», переставай обзиватися.

— А че вы пристали ко мне? Заводится — не заводится! За***ли уже!

— Хто?

— Да вы оба!

— Цікаво, як ти збираєшся воювати з таким ставленням до своїх бійців?

— С каким? С тем, что вы меня уже достали? С тем, что вы бегаете ко мне каждых пять минут? Мне как-то по**й! Я вам не мама.

— Ти думаєш нам приємно це вислуховувати кожного разу?

— Делайте, что хотите! Няньчусь с вами, как з детьми. Обьясняй-обьясняй — все до жопы. Еще и этот китайский грузовик не заводится. Барахло!

— Не хочу я вже нікуди їхати.

— Что? А кто тебя спрашивает? Думаешь, мне приятно вами командовать? Лучше б я в разведке тогда остался. Спокойней было бы.

— Оце такий ти командир? Мені вже все до лампочки. Поїдемо. Не поїдемо. Ти мене вже так дістав, що не хочу вже нічого.

— Куда ты пошел, б***ь?

— Подалі звідси!

— Я також! Масти собі голову сам!

А сьогодні ж такий відповідальний день. Перший бій. У кожному тілі вирує адреналін. Увесь батальйон наелектризований.

Рухаємось далі. Під час перетину залізничних колій лунають перші постріли. У наш бік летять кулі. Я розгублений. Не знаю, що робити. Ми вже доїхали до місця призначення чи ні? Усі вискакують із машин. Залягають у траву. Як нам стріляти з гранатомета? Проїзд заблоковано. Машини стоять у величезному заторі.

— Гранатометники! Де гранатометники?

— Мы здесь!

— Біжіть з гранатометом до голови колони.

— Хорошо. Щас сделаем!

Це перше бойове завдання для «Камаза» як командира. У роті сигарета. На лиці читається надлишок команд, який зараз посип­леться на наші плечі.

— Ану быстро за роботу! Что вы расселись на траве как черви! Снимайте гранатомет!

Я дуже старався. Але гранатомет виривається з моїх рук і падає «Камазові» на ногу. Не буду говорити про «потік романтичних фраз», що вилився на мене.

— Вибач.

А що мені ще робити? Не відповідати йому ж тим самим. Він командир наш, як-не-як.

— Быстрей, ублюдки! Что вы носитесь? Я ракеты уже взял!

— Біжимо-біжимо...

— Что мы зря тренировались в Старом? Шевелите булками!

Ненависть до його прокльонів росте з кожною секундою. Не знаю, чи довго я витримаю в такому дусі? Хочеться зацідити йому чимось у лице. Але не можна. Я мовчу. «Амбал» також мовчить. Ми — «зелені» бійці. Наша справа маленька — виконувати і не задавати питань.