№ 5
Відпис Тарас Бульба-Боровець
Полісся, 6.ХІІ.1942.
До пана Доктора Пица,
Шефа СД Волині і Поділля в Рівному
Високоповажний Пане Докторе!
Згідно з нашою умовою від 23.ХІ.1942 р., я маю дати Вам конкретну відповідь до 7 ц. м. — чи погоджуюсь обняти у Вашому уряді реферат по боротьбі з партизанкою. На превеликий мій жаль, я не можу Вашої пропозиції прийняти. Ви від нас вимагаєте всього (включно до нашого життя), а взамін за це — не даєте нічого.
Я виразно заявив, що справа нормалізації українсько-німецьких відносин вимагає повних засобів, а не деяких півзасобів. Тим повним засобом я вважаю питання української державності, а моментом довір'я та брамою для переговорів — звільнення через загальну амністію усіх українських політичних в'язнів. Тим часом у розмові 23.ХІ. ц. р. Ви ці основні пункти зовсім відкинули, а нам запропонували дрібниці. Про українську державність німецька влада не хоче взагалі говорити, а замість амністії для усіх наших в'язнів обіцюється звільнити тільки людей з Поліської Січі — і то під мою особисту поруку.
Така постановка справи є несумісною з тим, що мені говорив п. Йоргенс 1.XI. 1942 р. Я тоді заявив, що поважні переговори можуть наступити тільки по амністії та поліпшенню адміністративно-економічної політики в Україні. Пан Йоргенс мені сказав, що ці два пункти можуть бути позитивно розв'язані, а Ви їх зовсім відкидаєте.
Я до справи ставлюсь тверезо і чесно, як вояк. Бачу, що без зміни політичного курсу Німеччини до України не може бути мови про оздоровлення українсько-німецьких відносин. А тим самим моя співпраця з Вами є неможлива. Вона, в результаті, нічого позитивного поза компроматом не принесе.
Моменти самооборони перед новими провокаціями та можливими репресіями, на які воєнного часу не треба довго чекати, наказують мені бути обережним та затриматися далі в лісі, хоч як це для мене не прикро та невигідно. Вийти з лісу для приватного життя під постійною загрозою арешту я також, на жаль, не можу.
Наше нелегальне становище не означає, що ми перебуваємо у стані чинної боротьби з Німеччиною. Це є тільки примусова самооборона. Ми вважаємо Німеччину тільки тимчасовим окупантом, а не ворогом України. Коли Німеччина відкинула нас від участі в цій війні як підмет, ми постановили чекати її закінчення пасивним глядачем. Цебто вважаємо за зовсім природне вам і не допомагати, і не шкодити. Це наше ставлення не буде змінене, якщо німецька влада потрапить так само об'єктивно оцінити викликану своєю політикою анормальну ситуацію. Натомість, коли німецька влада ще гірше загострить свій антиукраїнський курс, тоді, очевидно, силою обставин наш нейтралітет перетвориться у чинну антинімецьку боротьбу.
Мені дуже прикро, пане Докторе, що я сьогодні замість говорити з Вами особисто в Рівному, як це Ви мені пропонували, відповідаю тільки цим листом. Вірте мені, що, як чесна людина, інакше не можу вчинити.
З повагою
Тарас Бульба-Боровець.
З оригіналом згідно:
Начальник Канцелярії Штабу Української Повстанської Армії майор Кривоніс.
Бульба-Боровець Т. Армія без держави. / Т. Бульба-Боровець. —
Львів: Поклик сумління, 1993, с 147–148.
№ 6
За що бореться Укаїнська повстанча армія (УПА)
(Прийнята на ІІІ Надзвичайному Великому Зборі ОУН в серпні 1943 р.)
Українська Повстанча Армія бореться за Українську Самостійну Соборну Державу і за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній, самостійній державі. Знищення національного поневолення та експлуатації нації нацією, система вільних народів у власних, самотійних державах — це єдиний лад, який дасть справедливу розв’язку національного і соціального питання в цілому світі.
УПА бореться проти імперіалістів і імперій, бо в них один пануючий народ поневолює культурно і політично та визискує економічно інші народи. Тому УПА бореться проти СРСР і проти німецької “нової Европи”.
УПА з усією рішучістю бореться проти інтернаціоналістичних і фашисько-націонал-соціалістичних програм та політичних концепцій бо вони є знаряддям завойовницької політики імперіалістів. Тому ми проти російського комунобільшовизму і проти німецького націонал-соціаліму.
УПА проти того, щоб один народ, здійснюючи імперіалістичні цілі, “визволяв”, “брав під охорону”, “під опіку” інші народи, бо за цими лукавими словами криється огидний зміст — поневолення, насильство, грабунок. Тому УПА бореться проти російсько-більшовицьких і німецьких загарбників поки не очистить Україну від усіх “опікунів” і “визволителів”, поки не здобуде Української Самостійної Держави (УССД), в якій селянин, робітник і інтелігент могтиме вільно, заможно і культурно жити та розвиватися.
Читать дальше