Валерий Солдатенко - Україна у революційну добу. Рік 1917

Вже 27 жовтня газета „Звезда” опублікувала полум’яну відозву Катеринославського комітету РСДРП(б). „Товариші робітники, солдати, усі трудящі! — говорилось у ній. — Настав великий час здійснення ідеалів революції. Всі, як один, на підтримку геройського революційного Петрограда, вимагайте переходу влади до рук Рад!” [840] (717) Звезла (Катеринослав). — 1917. — 27 октября. А через кілька днів вона ж у статті „Як можуть підтримати революційну владу катеринославські робітники і селяни” зазначала: „Міцний, сталевий фундамент для революційної влади створює тільки революційна праця робітників, солдатів і селян на місцях. Якщо хочете, товариші, зробити непереможною Радянську владу, впроваджуйте, робітники, негайно у життя контроль над виробництвом; організовано і планомірно, товариші селяни, беріть у своє відання поміщицькі землі; залізною братерською дисципліною зв’яжіть себе, брати-солдати, у єдину могутню силу… Тільки така праця може тут, у Катеринославі, і в усій безмежній російській землі зробити непереможною революцію, зробити жалюгідною і безсилою контрреволюцію — хоч би звідки вона виходила…” [841] (718) Там само. — 15 ноября. .

Під керівництвом більшовиків трудящі Луганська, Макіївки, Горлівки, Щербинівки, Краматорська, Дружківки, Мар’ївки, Голубівки, інших міст та районів Донбасу, Лівобережжя (Нижньодніпровськ), а також ряду населених пунктів прифронтової зони встановили владу Рад у перші ж дні після Жовтневого збройного повстання в Петрограді [842] (719) Див.: Великая Октябрьская социалистическая революция и победа Советской власти на Украине. Февраль 1917 г. — февраль 1918 г. Хроника… Ч. ІІ. — С. 23, 30–37, 40, 46, 78. . Причому цей своєрідний „червоний пояс” мав виразну тенденцію до розширення і посилення впливу на всю Україну, оскільки охоплював основні промислові центри й регіони, принципово важливі для життєдіяльності цілого краю.

Дедалі під контроль більшовиків, лівих есерів, інших представників лівого політичного спектру потрапляли солдати всіх військових частин Південно-Західного фронту і VIII армії Румунського фронту, дислокованих в межах України.

Вищевідзначене підтверджується матеріалами численних збірників документів і матеріалів, спогадів, присвячених перемозі соціалістичної революції і встановлення радянської влади на місцях [843] (720) Борьба за Советы на Екатеринославщине. Сб. воспоминаний и статей. — Днепропетровск, 1927. — 292 с.; Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сб. воспоминаний и статей. — Харьков, 1929 — 391 с.; Победа Великой Октябрьской социалистической революции и установление Советской власти на Украине (Сб. док. и материалов). — К., 1951 — 510 с.; Боротьба за перемогу Радянської влади на Україні. Збірник спогадів учасників Великої Жовтневої соціалістичної революції. — К., 1957. — 584 с.; Борці за Жовтень розповідають: Спогади учасників боротьби за владу Рад на Катеринославщині. — Дніпропетровськ, 1957. — 416 с.; Великая Октябрьская социалистическая революція на Украине. Сб. док. и материалов. — Т. 2. Октябрь-декабрь 1917 г. — К., 1957. — 732 с.; Октябрь в Екатеринославе. Сб. док. и материалов. Днепропетровск, 1957; Боротьба за владу Рад на Поділлі (березень 1917 — лютий 1918 р.). Документи і матеріали. — Хмельницький, 1957. — 306 с; Большевистские военно-революционные комитеты. м. 1958. Незабутні роки. Спогади учасників Великої Жовтневої соціалістичної революції та громадянської війни на Україні. — К., 1967. — 605 с.; Октябрьская революция и армия. Сб. документов. Военно-революционные комитеты действующей армии. 25 октября 1917 г. — март 1918 г. Сб. документов. — М., 1977. , а також публікаціями тогочасної преси [844] (721) Див.: Солдатенко В. Ф. Идти впереди всех. Из опыта борьбы большевистской прессы Украины за победу социалистической революции. — К., 1986. — С. 129–141 та ін. . Водночас вони не дають змоги погодитись із твердженням автора передмови до видання „Український національно-визвольний рух. — Березень-листопад 1917 року”, який вважає, що „на початку листопада (1917 р. — В. С.) в Україні не виявилося сили, альтернативної українському національно-визвольному рухові та його лідерові — Українській Центральній Раді” [845] (722) Український національно-визвольний рух. — Березень-листопад 1917 року. Документи і матеріали. — К., 2003. — С. 29. . Деформація у відтворенні об’єктивної картини, можливо, пов’язана з тим, що національно-визвольний рух, що справді характеризувався чималою силою, аналізувався у відриві, без порівняння з іншими суспільними процесами в Україні, передусім тими, які концентрувалися навколо більшовиків. А масштабність і вплив останніх, як мінімум, не поступалися розмаху результативності діяльності тих елементів, які виступали на боці Центральної Ради.