Марк Вебер: Освенцім: міфи і факти

Табірні лікарі повинні частіше, ніж це мало місце в минулому, перевіряти харчування ув'язнених і, спільно з адміністрацією, представляти рекомендації комендантам таборів… Табірні лікарі повинні простежити за тим, щоб умови роботи і робочі місця були поліпшені, наскільки це можливо.

Нарешті, директива підкреслила, що "Рейхсфюрер СС [Генріх Гіммлер] наказав повністю знизити рівень смертності". [16]

На фото: Плакат в Освенцімі польскою та німецькою мовами "Воша — це смерть!"

Офіційні правила внутрішнього розпорядку німецьких таборів безсумнівно показують, що Освенцім не був винищувальним центром. У цих правилах передбачалися такі положення: [17]

Прибулі до табору повинні пройти ретельне медичне обстеження, і в разі сумнівів [щодо їхнього здоров'я] спрямовуються в карантин для спостереження.

Ув'язнені, що скаржаться на нездужання, повинні бути того ж дня обстежені табірним лікарем. У разі необхідності лікар повинен помістити ув’язненого в лікарню для професійного лікування.

Табірний лікар повинен регулярно інспектувати кухню з метою перевірки приготування їжі та якості продуктів. Про будь помічені недоліки доповідати коменданту табору.

Особливу увагу слід приділяти лікуванню постраждалих при аваріях щоб не знижувалася продуктивна здатність ув'язнених.

Ув'язнених, які підлягають звільненню та переведенню, спочатку повинен обстежити табірний лікар.

У 1979 році ЦРУ опублікувало детальні фотографії Освенціма-Біркенау, зроблені протягом декількох днів під час повітряної розвідки в 1944 році (у розпал гаданого там винищення). На цих фотографіях не виявлено жодних слідів ні гір трупів, ані димлячих труб крематоріїв, ані натовпів жидів, які очікують смерті — всього того, що там нібито відбувалося. Якби Освенцім був винищувальним центром, як це стверджувалося, то всі ці ознаки винищення були б чітко видно на фотографіях. [18]

Фахівці з кремації підтвердили, що тисячі трупів не могли бути кремовані щодня в Освенцімі протягом весни і літа 1944 року, як це зазвичай затверджується.

Наприклад, Іван Лагас, директор крупного крематорію в Калгарі (Канада) показав у суді в квітні 1988 року, що історії про кремацію в Освенцімі технічно неможливі. Твердження, що 10 000 або навіть 20 000 трупів щодня спалювалися в Освенцімі в крематоріях і відкритих ровах влітку 1944 року, є просто "абсурдними" і "абсолютно нереальними", заявив він під присягою. [19]

На фото: Освенцім, фото з повітря, 1944 рік

Провідний американський експерт з газових камер, інженер з Бостона Фред Лейхтер (Fred Leuchter) ретельно обстежив уявні "газові камери" у Польщі і прийшов до висновку, що історія про умертвіння газами в Освенцімі є абсурдною і технічно неможливою.

На фото: Душова в таборі Освенцім І

Лейхтер є одним з найбільших фахівців з проектування та встановлення газових камер, використовуваних в Сполучених Штатах для страти засуджених злочинців. Наприклад, він спроектував газові камери для тюремно-пенітенціарних установ штату Міссурі.

У лютому 1988 року він провів на місці в Польщі детальне обстеження "газових камер" в Освенцімі, Біркенау та Майданеку, які все ще збереглися або лише частково зруйнувалися. У свідченнях під присягою у суді міста Торонто і в своїй технічній доповіді Лейхтер докладно описав всі аспекти свого дослідження.

Він заявив, що прийшов до впевненого висновку, що уявні газові споруди не могли використовуватися для вбивства людей. Серед іншого він вказав на те, що так звані "газові камери" не закривалися наглухо і не вентилювалися та неминуче б отруїли німецький табірний персонал, якщо б ці "газові камери" використовувалися для вбивства людей. [20]

Д-р Вільям Б. Ліндсі — хімік-дослідник, який пропрацював 33 роки в корпорації Дюпон — також показав у суді в 1985 році, що історії про умертвіння газами в Освенцімі є технічно нездійснимими. На основі ретельного обстеження на місці «газових камер» в Освенцімі, Біркенау і Майданеку, та на основі свого професійного досвіду і знань, він заявив: "Я прийшов до висновку, що нікого не вбивали подібним чином за допомогою Циклону Б (ціанистоводневий газ) навмисне або навмисно. Я вважаю це абсолютно неможливим." [21]