Ярослав Тинченко - Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2

Здесь есть возможность читать онлайн «Ярослав Тинченко - Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2011, ISBN: 2011, Издательство: Темпора, Жанр: История, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Друга книга «Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки» є продовженням дослідження, присвяченого командирам часів Визвольної війни 1917—1921 рр. У першому розділі книги показано спадковість військових традицій, який існував між козацькою старшиною часів Гетьманщини, офіцерським корпусом Російської імператорської армії та старшинами Армії УНР. Другий розділ оповідає про створення українських збройних сил та формування їх старшинського корпусу протягом 1917—1921 рр. Нарешті, у третьому розділі розглянуто історію підготовки власних старшин — випускників військових вузів Української Республіки. Друга книга містить також біографічні дані військових священиків; списки старшин, підвищених до наступних військових звань протягом 1920—1923 рр; імена вояків, що отримали державні нагороди УНР, а також загальний іменний покажчик на майже 7 тис осіб.

Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2 — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Молодожоненко Олексій (5.10.1899 р. н., уродженець с. Піски, Полтавщина), випускник гідротехнічного відділу Української господарської академії у 1927 р. {460} 460 459. Там само. — С. 152.

Охмак Іван Юхимович (27.12.1901—30.03.1980), народився у с. Троковичі під Житомиром, закінчив три класи Житомирської семінарії, був одним із перших вихованців Житомирської юнацької школи. 30 травня 1926 р. емігрував до Франції {461} 461 460. Єрмолаєв Леонід. — Спомин // Тризуб. — Нью-Йорк, 1973. — Ч. 71. — С. 8; ЦДАВОУ. — Ф. 5235. -Оп. 1. — Спр. 1289. — С. 13; Спр. 1596. — С. 111. .

Петрик Пилип (9.01.1900 р. н., уродженець с. Павлівка, Поділля), у 1929 р. випустився з гідротехнічного відділу Української господарської академії {462} 462 461. Наріжний С. Українська еміграція. — Прага, 1942. — С. 152. .

Поважук Володимир, помер у 1920 роки у таборах інтернованих, похований на українському військовому цвинтарі у Щипіорно {463} 463 462. Стечишин М. Щипіорнський військовий цвинтар // За Державність. — Каліш, 1930. — Ч. 2. — С. 184. .

Рибак Леонтій (21.07.1899 р. н., уродженець с. Підлісне, Поділля), у 1929 р. закінчив агрономічний відділ Української господарської академії {464} 464 463. Наріжний С. Українська еміграція. — Прага, 1942. — С. 144. .

Сакович Андрій, у 1943–1944 рр. був командиром 1-го куреня 30-го полку 14-ї дивізії військ СС «Галичина» {465} 465 464. Боляновський А. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939–1945). — Львів, 2003. — С. 360. .

Скочко Володимир, у 1923 р. повернувся на батьківщину — до м. Житомир, за станом на 1926 р. мешкав у Києві, подальша доля невідома {466} 466 465. ДГАСБУ. — Фп. — Спр. 406. — Т. 16. — С. 5. .

Сомчинський Олександр (12.12.1900 р. н., уродженець м. Ковель, Волинь), колишній кадет Володимирського Київського кадетського корпусу, 1927 р. закінчив гідротехнічний відділ Української господарської академії {467} 467 466. Наріжний С. Українська еміграція. — Прага, 1942. — С. 153. .

Сухоставський Володимир (15.08.1898 р. н., уродженець с. Будки, Поділля), у 1929 р. став випускником агрономічного відділу Української господарської академії, помер до 1942 р. {468} 468 467. Там само. — С. 144.

Теліга Михайло (8.12.1900 р. н., уродженець ст. Ахтирська, Кубань, нині смт Ахтирський Краснодарського краю, РФ), у 1929 р. закінчив лісовий відділ Української господарської академії {469} 469 468. Там само. — С. 148. .

Трубний Олександр (15.05.1900 р. н., уродженець м. Могилів-Подільський), випускник хіміко-технологічного відділу Української господарської академії 1929 р. {470} 470 469. Там само. — С. 150.

Уманець Лев (18.02.1901 р. н., уродженець с. Гречківка, Київщина), 1927 р. закінчив гідротехнічний відділ Української господарської академії {471} 471 470. Там само. — С. 153. .

Чокарів (Чекарів) Петро (5.08.1901—4.4.1936), народився у м. Гросулове на Херсонщині, нині смт Велика Михайлівка), болгарин за національністю. 1929 р. — випускник лісового відділу Української господарської академії, помер на історичній батьківщині — у Болгарії {472} 472 471. ЦДАВОУ. — Ф. 5235. — Оп. 1. — Спр. 1585. -С. 106; Наріжний С. Українська еміграція. — Прага, 1942. — С. 148. .

3-й випуск

Ведмідський Андрій, у 1920 роки працював на цукроварні в с. Бабин Рівненської області, потому переїхав на власний хутір у районі Здолбунова. 1944 р. вивезений на роботи до Німеччини, у 1949-му емігрував до Австралії, де й помер у 1953 р. {473} 473 472. Єрмолаєв Леонід. — Спомин // Тризуб. — Нью-Йорк, 1973. — Ч. 71. — С. 8.

Вільчек Микола (17.11.1901, уродженець м. Кам’янець-Подільський), 1931 р. закінчив хіміко-технологічний відділ Української господарської академії, 1939 р. був командиром сотні Карпатської Січі, розстріляний угорцями під час боїв за незалежність Закарпатської України {474} 474 473. Єрмолаєв Леонід. Спомин // Тризуб. — Нью-Йорк, 1973. — Ч. 71. — С. 9; Наріжний С. Українська еміграція. — Прага, 1942. — С. 148. .

Гандзієнко Артем, у 1920 роки працював на цукроварні у с. Бабин Рівненської області, під час війни певний час служив у 108-му батальйоні шуцманшафту, потому мешкав у с. Бабин та м. Балта {475} 475 474. Єрмолаєв Леонід. Спомин // Тризуб. — Нью-Йорк, 1973. — Ч. 71. — С. 8. .

Годованяк Михайло, у 1950–1970 роки мешкав на еміграції у США {476} 476 475. Отрешко-Арський М. Воєнні школи армії УНР // Тризуб. — Нью-Йорк, 1973. — Ч. 71. — С. 18. .

Голуб Григорій, навесні 1924 р. виїхав на лісові роботи в район м. Цумань, імовірно, засланий радянською владою на Сибір у 1944–1945 рр. {477} 477 476. Єрмолаєв Леонід. Спомин // Тризуб. — Нью-Йорк, 1973. — Ч. 71. — С. 8.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Олександр Вишнівський - Трагедія 3-ої дивізії армії УНР
Олександр Вишнівський
Ярослав Гашек - Белые о 5-й армии
Ярослав Гашек
Отзывы о книге «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2»

Обсуждение, отзывы о книге «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x