Ярослав Тинченко - Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2

Здесь есть возможность читать онлайн «Ярослав Тинченко - Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2011, ISBN: 2011, Издательство: Темпора, Жанр: История, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Друга книга «Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки» є продовженням дослідження, присвяченого командирам часів Визвольної війни 1917—1921 рр. У першому розділі книги показано спадковість військових традицій, який існував між козацькою старшиною часів Гетьманщини, офіцерським корпусом Російської імператорської армії та старшинами Армії УНР. Другий розділ оповідає про створення українських збройних сил та формування їх старшинського корпусу протягом 1917—1921 рр. Нарешті, у третьому розділі розглянуто історію підготовки власних старшин — випускників військових вузів Української Республіки. Друга книга містить також біографічні дані військових священиків; списки старшин, підвищених до наступних військових звань протягом 1920—1923 рр; імена вояків, що отримали державні нагороди УНР, а також загальний іменний покажчик на майже 7 тис осіб.

Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2 — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Хижниченко Павло, помер у 1920 роки у таборах інтернованих, похований на українському військовому цвинтарі у Щипіорно {435} 435 434. Стечишин М. Щипіорнський військовий цвинтар // За Державність. — Каліш, 1930. — Ч. 2. — С. 184. .

Хилецький Юрій, зник безвісти під час Другого Зимового походу. За іншими даними (зі слів батька, полковника Армії УНР) — помер від сухот {436} 436 435. ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 927. — С. 26; ДАСБУ. — Фп. — Спр. 406. — Т. 11. — С. 378. .

Чесно Іван, по закінченні школи залишився у її постійному складі як інструктор з верхової їзди. 1923 р. виїхав на батьківщину — до Литви, закінчив Литовську військову школу, потому служив у Литовській армії. Після Другої світової війни емігрував до США, підтримував тісні стосунки з українською військовою еміграцією {437} 437 436. Більш детально про нього див. Книгу 1, С. 477. .

2-й випуск

Афанасієвський Василь (30.12.1897 р. н., уродженець м. Погиричі (?), Чернігівщина), у 1927 р. закінчив гідротехнічний відділ Української господарської академії {438} 438 437. Наріжний С. Українська еміграція. — Прага, 1942. — С. 154. .

Батюта Олексій (17.03.1900 р. н., уродженець с. Кладьківка, Чернігівщина), випускник агрономічного відділу Української господарської академії 1927 р. {439} 439 438. Там само. — С. 141.

Бахтин Леонід, 30 травня 1926 р. емігрував до Франції {440} 440 439. Єрмолаєв Леонід. Спомин // Тризуб. — Нью-Йорк, 1973. — Ч. 71. — С. 8. .

Бурлій Олекса, у 1920–1930 роки мешкав у Рівному, працював продавцем у магазині. Під час війни був комендантом районної поліції в Києві. Помер 1946 р. у Німеччині {441} 441 440. Там само. — С. 8. .

Буткевич Леонід (1900—30.10.1980), учасник бою під Крутами (у складі Студентської сотні), у 1920–1930 роки працював у Франції, у 1950—1970-ті мешкав на еміграції у США, був активним діячем місцевої української громади, автор спогадів про Спільну юнацьку школу {442} 442 441. ЦДАВОУ. — Ф. 5235. — Оп. 1. — Спр. 1289. — С. 13. .

Гейза Іван (15.08.1895 р. н., уродженець с. Красносілка, у той час — Київщина), у 1927 р. закінчив гідротехнічний відділ Української господарської академії {443} 443 442. Наріжний С. Українська еміграція. — Прага, 1942. — С. 151. .

Грушецький Іван (25.09.1901—31.12.1976), уродженець Києва. Закінчив Українську господарську академію, навчався у Празькій політехніці, у 1938–1939 рр. працював на Закарпатті, боровся проти угорської окупації Карпатської України, перебував в угорських в’язницях. 1948 р. емігрував до Австралії, був організатором Об’єднання Українців Австралії. Помер та похований у м. Мельбурн (Австралія) {444} 444 443. Енциклопедія української діяспори. Т.4. — Київ— Нью-Йорк — Чікаго — Мельборн, 1995. — С. 64. .

Домбровський Тимотій, у 1920–1930 роки працював завідувачем цукрових магазинів цукроварні у с. Бабин Рівненської області, розстріляний фашистами на початку липня 1941 р. {445} 445 444. Єрмолаєв Леонід. Спомин // Тризуб. — Нью-Йорк, 1973. — Ч. 71. — С. 8. .

Дударець Михайло (21.11.1899 р. н., уродженець м. Ставище, Київщина), у 1932 р. закінчив гідротехнічний відділ Української господарської академії {446} 446 445. Наріжний С. Українська еміграція. — Прага, 1942. — С. 151. .

Євтимович Сергій (1900—29.05.1964), учасник бою під Крутами. У 1943–1945 рр. — старшина 14-ї дивізії зброї СС «Галичина», учасник бою під Бродами. Помер та похований у м. Дарбі (Німеччина) {447} 447 446. Вісті братства колишніх вояків 1-ї Української дивізії Української Національної Армії. — Мюнхен, 1964. — Ч. 114. — С. 63. .

Зайців Микола (25.11.1901 р. н., уродженець м. Стародуб, Чернігівщина), в 1932 р. закінчив агрономічний відділ Української господарської академії {448} 448 447. Наріжний С. Українська еміграція. — Прага, 1942. — С. 142. .

Зімницький Михайло (19.09.1892—25.10.1965, уродженець с. Липці, Харківщина). У 1932 р. закінчив агрономічний відділ Української господарської академії, потім — Празьку школу садівництва, був керівником хліборобської школи у м. Сянок (Галичина, тепер Польща), у 1949 р. емігрував до Австралії. Помер та похований у м. Мельбурн (Австралія) {449} 449 448. Енциклопедія української діяспори. Т. 4 — Київ— Нью-Йорк — Чікаго — Мельборн, 1995. — С. 83; Наріжний С. Українська еміграція. — Прага, 1942. — С. 142. .

Батюта Олексій випускник II випуску Спільної юнацької школи фото 1920 років - фото 113

Батюта Олексій, випускник II випуску Спільної юнацької школи, фото 1920 років (Українська Господарська Академія в ЧСР, 1922–1935, Нью-Йорк, 1959)

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Олександр Вишнівський - Трагедія 3-ої дивізії армії УНР
Олександр Вишнівський
Ярослав Гашек - Белые о 5-й армии
Ярослав Гашек
Отзывы о книге «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2»

Обсуждение, отзывы о книге «Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x