Дмитро Багалiй - Історія Слобідської України

204 Таляр, талер — велика срібна монета багатьох європейських країн XVI–XIX ст. В Росії таляри були відомі як «єфимки». На українських землях були в обігу до XVIII ст. 205. Секвестровані — від: секвестр — заборона або обмеження, покладене державою на користування приватним майном.

206. Швабські — німецькі.

207. Заполоч — кольорові бавовняні нитки для гаптування.

208. Мінея — див. прим. 250.

209. Реп'ї — предмет, який використовується під час литургії.

210. Шльонські-сілезькі.

211. Шандали — свічники.

212. Квітка Г. Ф. (Квітка-Основ'яненко, 1778–1843) — український письменник, основоположник художньої прози в новій українській літературі.

213. Див.: Ефименко А. Я. Южная Русь. Т. 1.

214. Тарновський В. В. (1837–1899) — український громадський і культурний діяч, збирач і власник великої колекції старожитностів і рукописів з історії України, яку він подарував Чернігівському земству. На її базі було відкрито Чернігівський історичний музей (1902 р.).

215. Поль О. М. (1832–1890) — підприємець, краєзнавець і археолог, дослідник минулого Катеринославщини (Дніпропетровщини). Зібрав значну колекцію предметів старовини, з яких було започатковано музей його імені в Катеринославі.

216. Рєдін Є. К. (1863–1909) — професор історії мистецтв Харківського університету.

217. Див.: Таранушенко С. Старі хати Харкова. X., 1922; Його ж. Мистецтво Слобожанщини XVII–XVIII в. X., 1928.

218. Див.: Лукомский Г. К. Старинные усадьбы Харьковской губернии. Пг., 1917. Ч. 1.

219. Каразін В. Н. (1773–1842) — засновник Харківського університету.

220. Паліцин О. О. — дворянський просвітитель, архітектор. В 80-90-х роках XVIII ст. очолював гурток прогресивної інтелігенції.

221. Див.: Топографическое описание Харьковского наместничества. 1785. [рукопис]. Див. про нього: Пирко В. А. Топографическое описание Харьковского наместничества 1785 г. //Пробл. ист. географии России М., 1983. Вып. 4.

222. Призьба — невисокий, найчастіше земляний насип уздовж стін хати.

223. Сволок — деревина, що підтримує стелю.

224. Див. прим. 166.

225. Книш — паляниця.

226. Див. прим. 152.

227. Сам — в сполученні з порядковим числівником утворює складний прикметник, який означає в стільки разів більше того, що, наприклад, посіяно, скільки показує числівник. Так, сам 7 — всемеро.

228. Див.: Калиновский Г. Описание свадебных украинских простонародных обрядов… Спб., 1777.

229. Див. прим. 152, 221.

230. Можливо, йдеться про: Пассек В. Историко-статистическое описание Харьковской губернии. 1836 //Материалы для статистики Российской империи. Спб., 1839. Отд. 2.

231. Мочульський В. I. — статистик, археолог, зоолог, автор «Военно-статистического описания Харьковской губернии». Спб., 1850.

232. Див.: Філарет (Гумилевский) Историко-статистическое описание Харьковской епархии. X., 1853.

233. Д. І. Багалій залишає без коментарів ідеалістичну характеристику слобожан, зроблену автором «Топографического описания Харьковского наместничества».

234. Незалежність Київської митрополії від Московського патріарха тривала до 1686 р.

235. Антиминси — чотирикутна плахта з льняної або шовкової тканини з зображенням сцени покладання Христа в труну і чотирьох євангелістів. Використовувалась для покриття престолу під час богослужіння.

236. Див. прим. 232.

237. Вільно — колишня назва м. Вільнюса.

238. Могила П. С. (1596–1647) — український політичний, церковний, культурний діяч, ми-трополіт Київський і Галицький, що стояв у витоків Кнєво-Могилянської колегії (Київської академії).

239. Тріоди — дві книги-молнтвословннка, що використовуються при богослужінні.

240. Баранович Л. (1620–1693) — письменник, церковний діяч, деякий час виконував обов'язки київського митрополита, ректора Києво-Могилянськоі колегії.

241. Харківський колегіум — навчальний заклад, створений за зразком Києво-Могилянської колегії. Заснований 1721 р. у Бєлгороді як семінарія. У 1727 (1726?) переведений до Харкова. Після відкриття Харківського університету (1805 р.) став вузькостановим навчальним закладом, пізніше — знову духовною семінарією.

242. Стефан Яворський (1658–1722) — український письменник, філософ, церковний діяч, екзарх, охоронець всеросійського патріаршого престолу.

243. … люди, посвячені в стихарь… — ті, що мають право носити стихарь. Стихарь — довге, з широкими рукавами верхнє убрання дияконів Одягається при богослужінні.

244. Євангеліє напрестольне — текст Євангелія з крупним шрифтом, використовується священником під час литургії.

245. Служебник — православна богослужебна книга, яка містить тексти для церковних служб кожного дня.