Любовь Пономаренко - Руська правда

121. Якщо холоп обкраде кого-небудь, то панові його викупляти або видати з тим, з ким він крав, а дружині і дітям ‹відповідати› непотрібно; але якщо вони з ним крали і ховали, то усіх ‹їх› видати або знову їх викупляє пан; якщо ж з ним вільні крали і ховали, то вони платять князеві судовий штраф.

1. Якщо уб’є людина людину, то мстити братові за брата, або синові за батька, або батькові за сина, або синові брата, або синові сестри; якщо хто не мститиме, то князеві 40 гривень за убитого; якщо це буде русин, або гридень, або купець, або ябетник, або мечник, або ізгой, або слов’янин, то призначити за нього 40 гривень.

2. Або хто буде побитий до крові або до синяків, то не шукати цій людині свідка; якщо на ньому не буде жодних ознак ударів, то нехай прийде на суд свідок; якщо ж не зможе прийти, то тій справі кінець; якщо хто за себе не може мстити, то узяти за нього князеві за образу 3 гривні і оплату лікареві.

3. Якщо хто ударить кого палицею, або жердиною, або кулаком, або чашею, або рогом, або обухом, то платити 12 гривень; якщо цього винного не наздоженуть для негайної помсти, то йому платити, а тій справі кінець.

4. Якщо хто ударить мечем, не вийнявши його з піхов, або рукояттю, то 12 гривень за образу.

5. Якщо ж ударить мечем по руці і рука відвалиться або усохне, то 40 гривень.

6. Якщо після удару по нозі буде нога ціла або ударений почне шкутильгати, тоді дітей утримувати від помсти.

7. Якщо ж по пальцю вдарить якому-небудь, то 3 гривні за образу.

8. А за вус 12 гривень і за бороду 12 гривень.

9. Якщо хто вийме меч, а не вдарить, то той платить гривню.

10. Якщо людина штовхне людину від себе або до себе, то 3 гривні, і нехай потерпілий приведе на суд двох свідків; якщо постраждалий варяг або колбяг, то нехай сам присягається.

11. Якщо челядин сховається або у варяга, або у колбяга, і його впродовж трьох днів не виведуть, але виявлять його хоча б на третій день, то узяти йому ‹панові› свого челядина, а 3 гривні за образу.

12. Якщо хто поїде на чужому коні без дозволу, то платити 3 гривні штрафу.

13. Якщо хто візьме чужого коня, або зброю, або одяг, а хазяїн упізнає…, то узяти йому своє, а 3 гривні за образу.

14. Якщо пізнає хто викрадене, то не бере його, і нехай не скаже тому, у кого знаходиться пізнане: «Моє», але скаже йому так: «Піди на звід, де узяв». Якщо ж не піде, то нехай пред’явить поручителя, що піде на звід впродовж п’яти днів.

15. Якщо де-небудь стягають на іншому борг, а він почне відмовлятися, то йти йому на звід перед 12 людьми; і якщо виявиться, що він несправедливо не віддав йому, то позивач повинен отримати свої гроші, а за образу 3 гривні штрафу.

16. Якщо хто хоче забрати челядина, пізнавши його як свого, то при зводі вести до того, у кого цей останній за часом пан купив, а той відведе до наступного, поки не дійдуть до третього; тоді нехай скаже третьому: «Віддай мені свого челядина, а свої гроші ти стягни при свідкові».

17. Якщо холоп ударить вільну людину і втече в панський будинок, а пан його не видаватиме, то холопа панові узяти, і нехай сплатить пан за нього 12 гривень, а після того, де та ударена людина зустріне його, нехай уб’є його.

18. А якщо хто зламає спис, або щит, або пошкодить одяг і захоче, щоб він ‹хазяїн› залишив у себе, то узяти з нього ‹винного› гроші; але якщо той, хто зламав, захоче придбати, то нехай заплатить грошима стільки, скільки пан заплатив за це.

Правда, встановлена Руській землі, коли зібралися Ізяслав, Всеволод, Святослав, Коснячко, Перенег, Никифор Киянин, Чюдин, Микула.

19. Якщо уб’ють огнищанина за образу, то вбивця платить за нього 80 гривень, а людям непотрібно; і за князівського під’їзного 80 гривень.

20. А якщо уб’ють огнищанина в розбої, а вбивцю люди не шукають, то виру платити тій верві, де лежить убитий.

21. Якщо уб’ють огнищанина у кліті, або у коня, або у бика, або під час крадіжки корови, то убити вбивцю як собаку. І той же закон відносно тіуна.

22. А за князівського тіуна 80 гривень.

23. А за старшого конюха при табуні 80 гривень, як ухвалив Ізяслав за свого конюха, коли його убили дорогобужці.

24. А за князівського сільського старосту і за старосту, який керує орними роботами, 12 гривень.

25. А за князівського рядовича 5 гривень.

26. А за смерда і за холопа 5 гривень.

27. Якщо раба-годувальниця або годувальник, 12 гривень.

28. А за князівського коня, якщо той з тавром, 3 гривні, а за коня смерда 2 гривні, за кобилу 60 різан, а за вола гривню, а за корову 40 різан, а за трилітка 15 кун, а за однорічну півгривні, а за теля 5 різан, за ягняти ногата, за барана ногата.