Арістотель - Поетика

Евріпіл , син Телефа, цар Місії, союзник троянців, який загинув під Троєю від руки Неоптолема, був героєм однойменної трагедії Софокла. Сюжет про Філоктета опрацювали Есхіл, Софокл, Евріпід і Ахей.

« Злидні » і « Лакедемонянки » — це, мабуть, одна трагедія з двома заголовками. Змістом її було викрадення Одіссеєм палладія Афіни з Трої. Одіссея, переодягненого на жебрака, розпізнала Єлена і допомогла йому у викраденні. Назву трагедія одержала від хору лакедемонянок, служниць Єлени. Автором твору був Софокл.

« Зруйнування Іліону » — трагедія, створена сином Софокла — Іофонтом.

« Відплиття » (мається на увазі відплиття греків додому після зруйнування Трої) — трагедія невідомого автора.

Сінон — грецький воїн, учасник облоги Трої, який намовив троянців втягнути до міста велетенського коня з озброєними грецькими богатирями. Трагедія «Сінон» написана Софоклом.

« Троянки » — це трагедія Евріпіда, де він змальовує долю полонених троянок.

З усіх названих вище творів уціліли лише дві трагедії: «Філоктет» Софокла і «Троянки» Евріпіда.

До творів на основі «Малої Іліади» треба віднести ще дві трагедії Евріпіда: «Гекуба» і «Андромаха», змістом яких є доля матері і дружини Гектора після захоплення Трої греками.

1 Епопея характерів — епопея, яка зображає характери (напр. «Одіссея»); епопея патетична , яка зображає страждання (напр., «Іліада» з уваги на описи боїв і смерті героїв).

2в «Одіссеї» налічуємо аж 19 впізнань. Так, Телемаха впізнають Нестор, Менелай і Єлена. Одіссей був впізнаний Алкіноєм, Евріклеєю, свинопасом Евмеєм, Телемахом, Пенелопою і Лаертом.

3Мова про це була у розділі VII.

4«Іліада» Гомера налічує 15 693 віршів, «Одіссея» — 12 110, а трагедія — приблизно 1350 віршів. Для однієї вистави, яка тривала весь день, призначалась трилогія, до складу якої входили три трагедії та одна сатирівська драма — всі того самого поета. Вистава такої тетралогії вимагала приблизно 8 годин.

5Про Херемона див. прим. 11 до розд. І.

6Мова про це була у розділі IV.

7«Іліада», XXII, 198 і далі — сцена переслідування Гектора Ахіллом. Аналізом цієї сцени Арістотель хоче довести, що епосові і трагедії властиві специфічні зображальні засоби. В поемі Гомера Ахілл женеться за Гектором, якому незримо допомагає Аполлон, додаючи нових сил для втечі. Розлючений Ахілл кивком голови забороняє грецьким воїнам втручатись у битву, бажаючи сам розправитись із вбивцею Патрокла. Зображення такої сцени в театрі неможливе. Адже трудно показати, як незримо Аполлон допомагає Гекторові, смішно показати, як воїни нерухомо стоять і дивляться, а Ахілл кивком голови дає їм знак.

8«Одіссея», XIX, 164–260. Одіссей, не впізнаний Пенелопою, розповідає, хто він такий і як опинився на Ітаці. З достовірності опису вигляду і одягу Одіссея (в. 220–248) Пенелопа зробила неправильний висновок, що і перша частина розповіді (вв. 162–200), в якій Одіссей видав себе за крітянина Етона, який нібито на Кріті зустрівся з Одіссеєм, відповідає дійсності.

9«Цар Едіп» Софокла, 103 і далі.

10«Електра» Софокла, 681–763. Згадка про існування Піфійських ігор у той час є анахронізм, тому що Піфійські ігри були засновані лише у 600 р. до н. е.

11« Місійці » — трагедія Есхіла. Її герой Телеф, згідно з релігійними вказівками, повинен був мовчати, поки не очистить себе від пролитої крові — від вбивства своїх дядів. Телеф утік з Тегеї, міста на Пелопоннесі, до Місії в Малій Азії, не промовивши за всю дорогу жодного слова. Там він став царем. Оскільки Есхіл любив зображати німі сцени, тривале мовчання дійових осіб (так, Прометей довго мовчить, коли його приковують, в трагедії «Ніоба» героїня довгий час залишалась нерухомо мовчазною на могилі своїх дітей), то Арістотель має на увазі саме його твір, а не трагедії Софокла, Евріпіда, Агафона чи Нікомаха, які також зробили Телефа героєм своїх п’єс.

12«Одіссея», XIII, 119 і далі — опис висадки Одіссея на Ітаку. Гомер розповідає, як Одіссей після довгих блукань прибуває на кораблі феаків до берегів рідного острова, охоплений таким міцним сном, що не чує, як феаки перенесли його на берег і там поклали. Афіна Паллада окутує берег густою імлою. Посейдон перетворює корабель феаків у скелю.