Юваль Ной Харари - Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього

На цей час реалізована лише крихітна частина цих нових можливостей. Але вже зрозуміло, що у світі 2013 року культура поступово звільняється від ярма біології. Наша здатність створювати не просто світ навколо нас, але й, перш за все, світ усередині нашого тіла та розуму, розвивається просто з приголомшливою швидкістю. Дедалі більше царин діяльності зазнають потрясінь, які докорінно змінюють їх звичне існування. Юристам доводиться переглядати питання приватності та ідентичності; уряди змушені переосмислити питання охорони здоров’я та рівності; спортивні асоціації та освітні інституції заново визначають поняття чесної гри та досягнення; пенсійні фонди та ринки праці мають пристосовуватися до світу, в якому шістдесят років можуть стати тридцятьма. Усі вони в наш час змушені мати справу з новинками біоінженерії, кіборгами та неорганічним життям.

Для розшифровки першого людського геному знадобилося п’ятнадцять років та три мільярди доларів. Сьогодні ж ДНК тієї чи іншої людини можна розписати за кілька тижнів та пару сотень доларів. [141] Radoje Drmanac et al.: ‘Human Genome Sequencing Using Unchained Base Reads on Self-Assembling DNA Nanoarrays’, Science 327:5961 (2010), 78–81; ‘Complete Genomics’, вебсайт: http://www.completegenomics.com/; Rob Waters: ‘Complete Genomics Gets Gene Sequencing under $5000 (Update 1)’, Bloomberg , 5 листопада 2009 р., доступ від 10 грудня 2010 р.; http://www.bloomberg.com/apps/news?pid=newsarchive&sid= aWutnyE4SoWw; Fergus Walsh: ‘Era of Personalized Medicine Awaits’, BBC News , останнє оновлення 8 квітня 2009 р., доступ від 22 березня 2012 р., http://news.bbc.co.uk/2/hi/health/7954968.stm; Leena Rao: ‘PayPal Co-Founder And Founders Fund Partner Joins DNA Sequencing Firm Halcyon Molecular’, TechCrunch , 24 вересня 2009 р., доступ від 10 грудня 2010 р., http://techcrunch.com/2009/09/ 24/paypal-co-founder-and-founders-fund-partner-joins-dna-sequencing- firm-halcyon-molecular/. Почалась ера персоналізованої медицини, яка співвідносить методи лікування з особливостями ДНК людини. Мине небагато років, як сімейний лікар зможе впевнено сказати, що вам загрожує, наприклад, високий ризик раку печінки, тоді як серцевого нападу надто боятися не варто. Популярні ліки, що допомагають 92 % людей, вам не підійдуть, а натомість краще придбати інші пігулки, смертельні для багатьох, але єдино правильні для вас. Перед нами відкривається шлях до майже ідеальної медицини.

Проте з покращенням медичних знань неодмінно прийдуть і нові етичні проблеми. Спеціалісти з етики та права вже б’ються над складним питанням приватності в тому, що стосується ДНК. Чи слід дозволяти страховим компаніям вимагати зразки нашої ДНК та підвищувати розмір внесків, якщо вони виявлять генетичну схильність до безрозсудної поведінки? Чи будемо ми скоро змушені відправляти потенційним роботодавцям дані нашої ДНК, замість резюме? Чи зможуть роботодавці віддавати перевагу претендентові, бо його чи її ДНК виглядає краще за інших? Чи зможемо ми в таких випадках скаржитись на «генетичну дискримінацію»? Чи зможе компанія, яка розробляє нове створіння або новий орган, отримати патент на його ДНК-послідовності? Очевидно, що будь-хто може бути власником певної курки, але чи може будь-хто бути власником цілого виду?

Зазвичай такі дилеми затьмарюються етичними, соціальними та політичними наслідками проекту «Гільгамеш» та нашими потенційними новими можливостями щодо створення надлюдей. Універсальна декларація прав людини, урядові медичні програми, національні програми страхування здоров’я та національні конституції по всьому світі визнають, що гуманне суспільство повинно надавати всім своїм членам належне медичне забезпечення та підтримувати відносно добрий стан їхнього здоров’я. З цим усе було гаразд, поки медицина, переважно, займалася запобіганням хвороб та лікуванням хворих. Але що може статися, коли медицина почне займатись удосконаленням людських можливостей? Чи всі люди матимуть однакове право на такі покращені можливості, чи з’явиться нова суперменська еліта?

Наш пізній сучасний світ пишається собою через визнання, вперше в історії, базової рівності всіх людей. Але це може врівноважитися створенням найбільш нерівного з усіх суспільств. Протягом усієї історії вищі класи завжди проголошувалися розумнішими, сильнішими та взагалі кращими за нижчі. Зазвичай вони лише самі себе дурили. Дитина, народжена в бідній селянській родині, цілком могла бути не менш розумною за спадкоємного принца. За допомогою ж нових можливостей медицини претензії вищих класів можуть скоро стати об’єктивною реальністю.

І це не наукова фантастика. Більшість фантастичних сюжетів описують світ, у якому люди розумні (такі як ми з вами) насолоджуються неперевершеними технологіями, наприклад, космічними кораблями зі швидкістю світла та лазерними бластерами. Етичні ж та політичні дилеми в центрі цих сюжетів беруться з нашого власного світу та просто відтворюють наші емоційні та соціальні проблеми на футуристичному тлі. Втім, справжній потенціал технологій майбутнього полягає у зміні самих Homo sapiens , включаючи наші емоції та бажання, а не просто наші транспортні засоби та зброю. Що таке космічні кораблі в порівнянні з вічно молодим кіборгом, чия здатність зосереджуватись та запам’ятовувати в тисячі разів більша за нашу власну, який не розмножується та не має статевого життя, може безпосередньо ділитися думками з іншими істотами, ніколи не сердиться й не сумує, але має емоції та бажання, які ми поки ще навіть собі не уявляємо?