Емма Андієвська - Шухлядні краєвиди

Де – ще – пропасниця – пів літа – тіпа —
Й примат – в долонях – звук – перетира,
Задіявши – нечинний – електрод.

Із автомата – у каварні – джаз.
Крізь – соломинку – дві школярки – джус.
В кутку – друзяки – підлітки – маджонґ.
Кінь – зі стіни, – мальований, – ірже,

Сідаючи – на стільчик – волохатий —
Під дубом, за яким – томатом – хутір, —
Й дідусь – з ковінькою, що – око – хитро,
Чи – кіт, – не впавши, – верхом – по штахету.

Трави – зелене – мерехтить – волосся,
Де – вдосвіта – хмарина – пролилася.
В бік парку – віддаляється – фальцет.

Спідниця тітки – гнізда – горобців. —
Галака – світ, вибулькує, – лящить,
Викрешуючи – за΄мки – із ніщот.

Усесвітів – пласкі – акордеони —
Матерію, що – береги – туманні, —
На – диски – й сфери, – існування – іней.
Що – макотирю [36] Макотиря = стрижена чи голена голова небуття – імунну.

Й одразу – папороть, – і серце, – й мозок,
Де – щойно – хаос – скрізь – свої валізи,
З яких – і духи, й ящури – вилазять,
Нових площин – виповнюючи – лузи.

Аж видно: іншу дійсність – розкуйовда,
Що – сам – на колесі складчастім – їде,
Пришвидшуючи – існування – цирк,

Котрим – часами – й просвітків – моцар,
Який – всевиддю – глибший – вміст – і плян —
На – ще – незрушному, – форпости, – тлі. —

Літають – бублики. Кидики [37] Ки΄дик = малий чоловік. Множина: кидики. – тлум. —
Й – свідомість: юна – відьма – на мітлі.

За маківками [38] Ма΄ківка = голівка маку. – у вінку – правує [39] Правува΄ти – мати владу над ким, чим.
Сила – й над тим, яке – давно – травою.
Піском – повітря. Пес – у парку – виє.
Підземка – павзу. – Ніч – куня – в трамваї.

На ратуші – півмісяцем – й плазун,
Як – невимовне – кронами – з низин.
Кипить буття – примружений – казан:
Амурчик – пальчик, – й сірка – на озон.

Й знов дійсність – вшир, – набік, – у довжину,
Буття – щораз – цупкіш – драговина.
Із калабані – дзвін – задеренчав, —

І – вмить – з кошами [40] Кіш = великий кошик для зберігання борошна, зерна тощо – тліну – збирачі. —
Та вже – з-під квочки, – оком – світ, – курча —
До потопельника, що – ще – кричить.

Музей: акваріюм, де – й макроподи. [41] Макропо΄ди = рід тропічних і субтропічнихз риб підряду лабіринтових, деякі види розводять і в акваріюмах.
Пара закоханих – серед – опудал.
Вся ґалерія – з воску – водоспади.
З продухвин – запах: цвіт – олив – із півдня.

Міня – квадрати – фауна – і фльора.
В повітрі – весла: крізь стіну – трієри. [42] Трієра = судно, човен з тьома рядами весел у давніх греків.
На сходах (мармур) – голоси – школярок.
На вході – голуби – Орфей – й ліру

Цементну, – замість – голови – рогач. —
Просто – з-під даху – скапує – сургуч
На кольоровий брухт – уздовж доріжок,

Що – профіль й торс – сегментів – антуражу.
Набабрався – й вже – руку й серце – день. —
Й спіднички – молодицям – Купідон.

В повітрі – зблимує – крилатий – м’ячик.
Па΄рка – набік – одну – зі своїх – ми΄чок, [43] Мичка = з ми΄чок і мичо΄к в род. відмінку у Голоскевича = 2 наголоси. —
Чекає, коли – сяйво – після – мочви. [44] Мо΄чва = сльота, мокреча. —
Садівникові – заважає – мульча.

Загортується – краєвид – в могер.
Бджола – найменший – промінь – на пуґар.
Тоненькі – ребра – вітерцю – із гір.
В каварні – двоє, – з вуст – до вуст, – й кагор.

Не закрут – існування – перескік.
Буття – для кожного – і небо – в череску. —
В вощині – завелася – метениця! [45] Метениця = вощинна міль

Біжить – з мітелкою – вже й всесвіту – панунця.
Й за нею, – рукавиці – шкіряні, —
Амурчик – з хаосу, – на квітці, – вирина.