Коллектив авторов - Основи економічних знань

Метод аксіоматичний– такий метод побудови економічної теорії, за яким деякі судження приймаються як аксіоми, які не потребують доведення, а всі інші умовиводи робляться з цих аксіом за певними логічними правилами. Необхідною умовою цього методу є внутрішня несуперечливість.

Метод гіпотетично-дедуктивний– метод наукового дослідження, який ґрунтується на висуванні гіпотез про причини явищ, що підлягають дослідженню, та виведенні з цих гіпотез висновків шляхом дедукції. Якщо одержані результати відповідають усім фактам, даним у гіпотезі, то гіпотеза визнається достовірним знанням.

Моделювання– опосередкований метод наукового дослідження, де оригінальний об’єкт дослідження замінюється ідеальною моделлю, яка існує у відповідній знаковій формі та функціонує за законами логіки, яка (логіка) відображає реальні процеси матеріального світу.

Синтез– метод наукового пізнання на основі уявного поєднання в єдине ціле розчленованих аналізом частин.

Узагальнення– метод наукового пізнання, за допомогою якого здійснюється сходження від одиничних до особливих і загальних ознак і властивостей певної групи чи класу об’єктів.

1. Назвіть характерні риси будь-якого наукового методу.

2. Чим відрізняється загальна методологія науки від конкретно-наукового методу знання?

3. Назвіть основні ознаки динамічної системи та динамічного підходу в економічних дослідженнях.

4. Які відмінності ви вбачаєте у поняттях: метод і підхід?

5. Дайте характеристику особливостей системного підходу.

6. Які принципові відмінності існують між формаційним і цивілізаційним підходами в економічних дослідженнях?

7. Розкрийте сутність, призначення і функції поняття інститут в економічних дослідженнях.

8. Дайте визначення сутності поняття парадигма.

9. Спробуйте пояснити характер співвідношення понять: парадигма та методи дослідження.

10. Сформулюйте аргументацію щодо причин і наслідків зміни методологічної парадигми у дослідженні складних соціально-економічних явищ і процесів.

11. Розкрийте роль філософського підходу до аналізу економічних проблем.

12. За якими ознаками можна відрізнити людину економічну від людини соціальної, інституціональної тощо?

13. Дайте характеристику поняття системна парадигма.

14. У чому полягають відмінності між загальними (філософськими), загальнонауковими та спеціальними методами пізнання?

1. Арутюнов В. Х., Мішин В. М., Свінціцький В. М. Методологія соціально-економічного пізнання: навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005.

2. Гальчинський А. С. Економічна методологія. Логіка оновлення: курс лекцій. – К.: АДЕФ-Україна, 2010.

3. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Ринкова економіка: основні поняття і категорії: навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання, 2008.

4. Економічні дослідження (методологія, інструментарій, організація, апробація): навч. посіб. / за ред. А. А. Мазаракі. – К.: Київ. нац. торг. – екон. ун-т, 2010.

5. Мочерний С. В., Ларіна Я. С., Устенко О. А., Юрій С. І. Економічний енциклопедичний словник: у 2 т. – Т. 1 / за ред. С. В. Мочерного. – Львів: Світ, 2005.

6. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: опыт социального прогнозирования / пер. с англ. В. Л. Иноземцева. – М., 1999.

7. Гарадаедаги Дж. Системное мышление: как управлять хаосом и сложными процесами: Платформа для моделирования архитектуры бизнеса / Дж. Гараедаги; пер. с англ. Е. И. Недбальская; науч. ред. Е. В. Кузнецова. – Минск: Гревцов Паблишер, 2007.

8. Коэн М., Нагель Э. Введение в логику и научный метод / Морис Коэн; Эрнест Нагель; пер. с англ. П. С. Куслия. – Челябинск: Социум, 2010.

9. Крауз-Мозер Б. Теории политики. Методологические принципы: пер. с пол. – Х.: Гуманитарный Центр, 2008.

10. Поланьи К. Экономика как институционально оформленный процесс // Поланьи К. Избранные произведения. – М.: Изд. дом «Территория будущего», 2010.

11. Корнаи Я. Системная парадигма // Общество и экономика. – 1999. – № 3 – 4.

12. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. – М., 1997.

13. Ульрих П. Критика экономизма / Петер Ульрих; пер. с нем. И. П. Смирнова. – М.: Вузов. книга, 2004.

14. Хабермас Ю. Техника и наука как «идеологи» / пер. с нем. М. Л. Хорькова. – М.: Праксис, 2007.

15. Булгаков С. Н. Философия хозяйства. – М.: Наука, 1990.

16. Ильин В. В. Философия истории. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 2003.

17. Иноземцев В. Л. Экономическая общественная формация: границы понятия и значение теории // В. Л. Иноземцев. За десять лет. К концепции постэкономического общества: науч. изд. – М.: Academia, 1998.