Людмила Иванцова - Сердечна терапія

Здесь есть возможность читать онлайн «Людмила Иванцова - Сердечна терапія» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2012, ISBN: 2012, Издательство: Клуб Сімейного Дозвілля, Жанр: Современные любовные романы, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Сердечна терапія: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Сердечна терапія»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Доживши до тридцяти років, Яна відкриває для себе, що вона не така, як інші. Здавалося б, вона просто вміє слухати, але незабаром комірчина, де вона вчить рукоділлю, перетворюється на сповідальню. У цьому затишному закутку й зустрінуться дві жінки: одна з них має чоловіка — і це її головний біль, а інша не має... Та що, як вони поміняються ролями? Це буде Янине втручання чи перст долі?

Сердечна терапія — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Сердечна терапія», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

У неї розболілася голова, наче обруч її стиснув. Антоніна вляглася у постіль та попросила чоловіка дати їй спазмалгон, той приніс ще й солодкого чаю, посидів на краю ліжка та знов пішов за комп’ютер.

Антоніна розридалася.

— Звісно, тут хоч умри, ніхто не засмутиться! Висмоктали з мене все, що могли, і гуляй! — буркотіла вона, схлипуючи. — Повиростали! Усім мерсі! Усі вільні! Гади... Соні йому треба... Романтик драний!

Антоніна заливалася слізьми і не знала, що відповість чоловікові, якщо той раптом з’явиться на порозі спальні. Але Ігор не прийшов. Працював за комп’ютером. Чи спілкувався із Сонею?

Жінка, виснажена хвилюванням та сльозами, заснула, а назавтра не піднялася зранку проводити чоловіка на роботу. Полежавши якийсь час після того, як клацнув у дверях замок, вона блукала квартирою в халаті, нечесана, дезорієнтована та збентежена. Опівдні всілася за комп’ютер з метою завести й собі сторінку на тому сайті, відшукати ту Соню і суворо попередити її, щоб забрала руки геть від чужого. Але раптом помітила клаптик паперу, що виднівся з-під клавіатури. На ньому було написано: «Пароль ВАДИК». Антоніна на мить завмерла: Вадиком звали їхнього сина. А пароль був якщо не від сторінки на сайті, то вже точно від поштової скриньки.

З

Жінка стояла біля вікна і докурювала третю цигарку, пускаючи дим у кватирку. Спочатку вона розповідала дуже емоційно, жестикулювала, вставала, ходила, знову сідала, зверталася до Яни за підтримкою чи вигукувала:

— Ні, ну ви собі уявляєте?!

А потім, випустивши пару, підійшла до вікна, дивилася на нічне місто і вже менш емоційно розповідала, на яке жахіття перетворилося її життя після того, як вона отримала доступ до його поштової скриньки.

— Я щодня перевіряла пошту, як наркоман у жаданні дози, мене трусило, не могла дочекатися, коли чоловік відкрив листа, що надійшов від «любої Соні» ще в обід, а я вже бачила його у скриньці та кусала себе за руку, щоб не відкрити завчасно, бо як же? Ігор прийде і побачить, що хтось копирсався в його пошті та змінить пароль до ящика, а заразом і ставлення до мене... А «люба Соня» має чоловіка, хоч і значно гіршого за Ігоря, — звісно, та «стара тумбочка» сама робила кар’єру, коли їй було плекати голову родини?! Але тепер вона, хоч і старша на два роки за мене, та авжеж цікавіша — бо, по-перше, овіяна романтикою хлопчачого кохання, а по-друге, не остогидла йому за тридцять років сімейного життя як власна дружина.

Якусь хвилину панує тиша, Антоніна наче й не чекає відповіді, ні про що не питає і не зазирає у вічі Яні, як деякі інші відвідувачки.

— Я ненавиджу той сайт! Ненавиджу Інтернет, його комп’ютер, я ненавиджу ту підстаркувату Джульєтту, що заволоділа його думками! — кидає вона Яні, котрій не надто довіряє як спеціалісту, проте не може випустити пару деінде, бо близьких подруг чомусь так і не нажила.

Вона не могла розповісти абикому про своє таємне чатування над поштовим романом чоловіка — світ не без добрих людей, донесуть, і наслідки будуть непередбачувані... Але після першого стресу та розгубленості Антоніна виробила власну стратегію в цій ситуації. Вона, мов та Шахерезада, щодня розповідала чоловікові «казки» про різні випадки з життя якихось далеких знайомих чи родичів, з історій приятелів тих знайомих та приятелів приятелів. Мораллю кожної казочки, хоч і не проголошеною, було те, що дурні чоловіки в пошуках кращого втрачають надбане хороше.

Ігор слухав надто уважно, видаючи цим небайдужість до теми. Ще рік тому він би не став витрачати час на таке порожнє базікання, краще подивився б спортивні програми чи почитав науковий вісник, а тепер навіть питання почав ставити. Антоніна зрозуміла: він обмірковує можливі перспективи, виробляє стратегію та тактику відступу з сім’ї! Хоча хіба то вже сім’я, коли єдиний син випурхнув і зажив окремо, хоч і не створив іще власної родини?

«Так-так, якби наш геній пішов у блуд раніше, то він би, свиня, покинув жінку з малою дитиною, а сьогодні... Він просто залишає ще не стару і цілком працездатну жінку, яка вже звикла до певного достатку, доживати вік наодинці, піклуватися про власний шмат хліба чи зиркати очима навколо в пошуках гідної заміни. Та, власне, хіба це його зупинить? У нього — романтика! Крила розгорнулися, спина вирівнялася, очі, як у орла, — життя на злеті! І хіба його турбує, що моєму життю після того — торба?» — думала якось Антоніна, сидячи на лавочці Дніпровської набережної з тліючою цигаркою в руці. Вона споглядала, як із дерев падає в річку останнє листя, а в грудях гірко пекло чи то від тютюнового диму, чи від проковтнутих сліз.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Сердечна терапія»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Сердечна терапія» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Сердечна терапія»

Обсуждение, отзывы о книге «Сердечна терапія» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x