Існують такі визначення організацій:
- система, яка обмінюється матеріалами, кадрами, робочого си лою і енергією з навколишнім середовищем;
- група людей, що мають певну формальну мету;
- група людей, що координують свої дії для досягнення організаційних цілей.
Структура сучасних організацій визначена в XVIII ст., у роботах французького гірського інженера Генрі Файола. Він запропонував ряд принципів менеджменту, які лежать і сьогодні в основі функціонування більшості організацій. Наприклад, розподіл праці; централізація; управління; дисципліна; ієрархічна структура; функціональне орієнтування; «стартова ніша» спеціальності; шлях рішень і просувань, який спрямований вертикально вгору зі «стартової ніші», нарівні з діями в рамках проекту, розподіленим на категорії відповідно до дисциплін і спеціальностей,
Основною характеристикою організації є її зрілість. Незрілу організацію характеризують такі аспекти:
- спеціальні процеси, імпровізовані їх виконавцями і керівництвом;
- процеси і правила, строго не дотримувані або не обов'язкові;
- високий ступінь залежності від розробників;
- можливість виникнення проблем, пов'язаних з цінами і графіками;
- невідповідність графіків функціональним властивостям, якості продукту або послуги;
- непередбачувана якість продукту. Характеристики зрілої організації такі:
- визначені, документовані іпостійно удосконалювані процеси;
- документовані процеси, які є сумісними з фактичним способом виробництва;
- видима підтримка з боку керівництва і розробників;
- добре контрольована поведінка, що перевіряється;
- виконувані і використовувані вимірювання продуктів і процесів;
- виконувані технології.
У структурному аспекті відомо багато різних типів структур організацій, які варіюються навколо трьох основних тинів структур: функціональна, проектна, матрична.
Функціональна структура - припускає розділення співробітників за функціональними обов'язками.
Проектна структура - припускає розподіл структури за функціональними підрозділами, орієнтованими на виконання проекту.
Матрична структура - припускає розділення співробітників з функціональних підрозділів за виконуваними проектами з підпорядкуванням їх менеджерові матричного проекту.
У загальному випадку продуктом може бути будь-який компонент (артефакт) або документи, що з'явилися в результаті виконання процесу.
Продуктами як складовими фаз життєвого циклу разом з кінцевим продуктом с результати кожної окремої фази життєвого циклу (вимоги, проект, реалізація, тести). Так само, як процеси, продукти поділяють на вертикальні і горизонтальні. До останніх належать результати виконання горизонтальних процесів.
4.4.1. Комплекти розробки
В уніфікованому процесі продукти як результати виконання процесів називаються робочими продуктами і утворюють комплекти. Розрізняються такі комплекти: вимог, проектування, реалізації, впровадження, управління (планування та експлуатації).
Представлення робочих продуктів у вигляді комплектів робить процес розробки керованим.
Комплект вимог. Для опису загальної концепції системи використовується структурований текст, що дає змогу документувати домен проекту. В основі тексту лежить контракт між особою, відповідальною за фінансування з боку замовника і групою розробників. Для додаткових специфікацій можна також використовувати спеціалізовані формати (наприклад, законодавчі вимоги), а також призначені для користувача макети прототипів, у яких містяться вимоги. Для робочого представлення моделей вимог використовується нотація UML . (моделі варіантів використання, моделі наочної області). Комплект вимог є головним робочим контекстом для визначення трьох інших комплектів, що стосуються розробки, і саме на його основі формуються текстові варіанти.
Робочі продукти з комплекту вимог оцінюються і вимірюються такими комбінаціями:
- несуперечність до специфікацій версій з комплекту управління;
- несуперечність між загальною концепцією і моделями вимог;
- несуперечність, повнота і смислова відповідність між інформацією з різних комплектів;
- аміни в поточній версії робочих продуктів вимог порівняно з попередніми версіями (тенденції до зменшення кількості дефектів і доопрацювань).
Читать дальше