У мові Паскаль стандартним засобом спілкування людини з комп’ютером є консоль (тобто це такі пристрої, як клавіатура та екран монітора).
• Процедура читання Readзабезпечує введення числових даних, символів, рядків і т.д. для наступної їхньої обробки.
Формат введення:
Read (x1, х2, ...хn);
де х1 , х2 ,... хп— змінні допустимих типів даних.
Значення x1 , x2 ,.. хnнабираються мінімум через один пробіл на клавіатурі, при цьому вони відображаються на екрані для контролю правильності введення. Після набору даних однієї процедури Readнатискається клавіша Enter. Значення введених даних повинні строго відповідати типам цих даних, інакше компілятор виводить на екран повідомлення про помилку. Якщо в програмі є кілька процедур Read , дані для них вводяться потоком, тобто після зчитування даних для однієї процедури Readдані для наступної процедури Readнабираються в тому ж рядку до закінчення рядка.
• Процедура читання Readlnаналогічна процедурі Read , відмінністьполягає в тому, що після зчитування останнього в списку значення дляоднієї процедури Readlnдані для наступної процедури Readlnбудутьзчитуватися з початку нового рядка.
• Процедура запису Writeробить виведення числових даних, символів, рядків і булівських значень на екран монітору.
Формат виведення:
write (Y1, Y2,... Yn)
— виведення на монітор;
де Y1, Y2 ... Yn— дані, що виводяться.
• Процедура запису Writelnаналогічна процедурі Write , але після виведення останнього в списку значення для поточної процедури Writeln відбувається переміщення курсору на початок наступного рядка. Процедура Writeln, записана без параметрів, виконує тільки переміщення курсору на початок наступного рядка. Наприклад: Writeln (‘Y1=’ ,Y1)
У процедурах виведення Writeі Writelnє можливість запису виразу, що визначає ширину поля для виведення. У прикладах, що подаються далі, використовуються наступні умовні позначення: I— ідентифікатор, що визначає ціле число, R—ідентифікатор, що визначає дійсне число, р , q— цілі константи, що визначають довжину поля виведення та кількість цифр після десяткової крапки.
1. Виведення десяткового значення цілої величини Iу крайню праву позицію поля шириною р(пробіли перед числом вказані знаком « _»).
Значення І
Вираз
Результат
134
write(I:6);
______134
1
write(I:10);
_______________1
312
write(I+I:7);
_______624
2. Виведення у крайню праву позицію поля шириною pзначення дійсної величини Rу форматі з фіксованою точкою, причому після десяткової точки виводиться qцифр (0 <= q<= 24), що представляють дробову частину числа. Якщо q= 0, ні дробова частина, ні десяткова крапка не виводяться. Якщо q > 24, то при виведенні використовується формат із плаваючою точкою. Без використання форматування число також виводиться у форматі з плаваючою точкою.
Значення R
Вираз
Результат
511.04
write(R:8:4);
511.0400
-46.78
write(R:7:2);
___-46.78
-46.78
write(R:9:4);
___-46.7800
Розберемо структуру програми мовою Паскаль. Програма складається з рядків, максимальна довжина яких не повинна перевищувати 127 символів. Програміст, набираючи текст програми, має право розміщувати рядки на екрані довільно. Рядок може починатися з будь-якої колонки. Кількість операторів у ньому довільна, причому відокремлюються вони один від одного крапкою з комою. Однак для яснішого сприйняття програми рекомендується розміщувати кожен оператор на окремому рядку, а складені оператори взагалі виокремлювати відступами.
Синтаксично програма складається з необов’язкового заголовку і програмного блоку, який будується з двох частин: описової; виконавчої.
Блок, що не входить до складу будь-якого іншого блоку, називається глобальним. Блоки, що знаходяться в глобальному блоці, називаються локальними. Глобальний блок — це основна програма, він присутній обов’язково. Локальні блоки — це процедури і функції (вивчатимуться пізніше), їх наявність не обов’язкова. Об’єкти програми (змінні, константи тощо) відповідно називають глобальними і локальними. Область дії об’єктів — блок, де вони описані, і усі вкладені в нього блоки.
Читать дальше