Терри Пратчетт - Пpaвдa

Вільям старанно переписав ім’я, зафіксоване на борту пивного воза. Двоє чоловіків заспокоювали коней. Втім, ці чоловіки були мало схожі на броварів. Швидше, вони були схожі на людей, котрі просто хочуть допомогти загубленим коням, відвести їх до стайні й доглянути — а якщо вони заодно збирались перефарбувати тварин, а потім присягнути, що володіють ними вже два роки, то що тут вдієш!

Він наблизився до перехожого, котрий стояв поруч і явно не мав жодних протиправних намірів.

— Дар… — почав він. Але перехожий уже зауважив записник.

— Я все бачив, — сказав він.

— Справді?

— Це було жа-хли-ве ви-до-ви-ще, — продиктував чоловік. — Але Вартовий зробив від-чай-душ-ний ривок для порятунку ста-рень-кої пані, й за-слу-жив на ме-даль.

— Справді? — сказав Вільям, швидко записуючи. — А ви є…

— Самуїл Арбластер, 43 роки, каменяр, Промивальня, 11-Б.

— Я теж це бачила, — негайно сказала жіночка поруч. — Фльорка Перчик, домогосподарка, білявка, троє дітей, з Подолу. Це була просто ма-сак-ра.

Вільям обережно зиркнув на свій олівець. Не інакше, той був онуком чарівної палички.

— А де іконографіст? — поцікавилась пані Перчик, з надією роззираючись навкруги.

— Е… ще не прибув, — сказав Вільям.

— А-а-а, — вона виглядала розчарованою. — Не пощастило тій жіночці зі змією, правда? Гадаю, він зараз саме у неї.

— Е… сподіваюсь, ні, — сказав Вільям.

Це був довгий день. Одна діжка закотилася в перукарню і вибухнула. Потім, коли з’явилися люди з броварні, вибухнула бійка між ними та новими власниками пива, котрі кричали, що те, що впало — те пропало. Один підприємливий громадянин відкотив діжку на тротуар і відкрив тимчасовий паб. Прибув Отто. Він зробив знімки рятувальників діжок, знімки бійки, знімки Варти, яка прибула арештувати всіх, хто ще тримався на ногах, знімки старенької сивої пані й гордого капітана Моркви, й нарешті, на превелику втіху Отто, знімок його власного великого пальця.

З якого боку не поглянь, це був добрий матеріал. І Вільям, знову сидячи в редакції, написав уже половину, коли раптом згадав.

Він бачив, що відбувалося. І він потягнувся по записник. Ця думка його занепокоїла, про що він і сказав Сахарисі.

— І що? — спитала вона через стіл. — Скільки «л» у слові «галантний»?

— Одне, — сказав Вільям. — Я маю на увазі, я ж не спробував що-небудь зробити. Я подумав: ось Тема, і мені треба її розказати.

— Ну, — сказала Сахариса, не підводячи голови від паперів. — Ми ж мусили.

— Але це не…

— Поглянь на це так, — сказала Сахариса, беручи нового аркуша. — Є герої. А є ті, хто швидко пише.

— Так, але це не дуже…

Сахариса підняла погляд й обдарувала його короткою посмішкою.

— Іноді це одна й та сама особа, — сказала вона.

Тепер погляд опустив Вільям. Скромно.

— Гадаєш, так справді буває? — спитав він.

Вона стенула плечима.

— А що таке справді? Це ж газета, чи не так? Їй достатньо бути правдою до наступного дня.

Вільям відчув, що йому стає гаряче. Її посмішка таки була привабливою.

— Ти… впевнена?

— Абсолютно. Одноденна правда мене цілком влаштовує.

А за її спиною величезний чорний вампір-верстат знову чекав на їжу, що оживить його в темряві ночі до першого світла дня. Весь неймовірно складний світ він перемелював на коротенькі історії, і був завжди голодний.

І наразі, як пригадав Вільям, жадав статтю на півшпальти на другу сторінку.

А за кілька дюймів під його ліктем радісно прогризав свій шлях крізь старовинну деревину шашіль. Реінкарнація — теорія не менш весела, ніж будь-яка інша філософська теорія. Гризучи, шашіль думав: «Класне дерево, мля!».

Адже ніщо не має бути правдою вічно. Для правди цілком достатньо і певного часу.

Імена та назви в книгах Пратчетта, як правило, а) перекладаються легко, б) перекладаються важко, в) не перекладаються взагалі. З останніми — такими як Ваймз, Сахариса Кріпслок чи сам Вільям де Ворд — усе зрозуміло. З першими, в принципі, теж. Відтак перекладач розділив наведені тут переклади імен і назв на ті, що перекладені дослівно, та всі інші, перекладені приблизно, або за співзвучністю, або просто «від ліхтаря».

1.

Вітренко — Windling

Крикк, Отто — Chriek, Otto

Морква — Carrot

Сирник — Cheese

Скель — Rocky (натяк на фільми про боксера Роккі за участю С. Сталлоне)

Стельмах — Cartwright

Тюльпан — Tulip

Шпилька — Pin

Щебнь — Detritus

2.

Архіректор — Archancellor

Байбак — Hogland

Борошнюк — Mackleduff