Стефені Маєр - Сутінки

— Е-едвард сказав, ви впали, — запнулась я.

— Справжній джентльмен, — всміхнулась вона. — Едвард — перший із моїх нових синів. Я завжди так його сприймала, хоча він старший за мене, принаймні у новому житті, — приязно усміхнулася вона мені. — Тому я щаслива, що він знайшов тебе, дорогенька, — вияв ніжності прозвучав природно з її вуст. — Занадто довго він був одинаком; мені боліло дивитися, що він не має пари.

— То ви не проти? — невпевнено поцікавилась я. — Не вважаєте, що я йому… не пасую?

— Ні, — поринула вона у задуму. — Ти йому потрібна. Якось воно буде, — сказала вона, хоча тривога прорізала бездоганне чоло парою зморщок. Ударив грім.

Есме зупинилася; очевидячки, ми дісталися краю поля. Здається, гравці вже встигли поділилися на команди. Едвард стояв далеко в лівій частині поля, Карлайл — між першою та другою базами, Аліса тримала м’яч, стоячи на місці, що, по ідеї, мало бути пітчерською гіркою. [18] Пітчерська гірка — квадратний майданчик у центрі внутрішньої частини бейсбольного поля, піднятий над загальним рівнем поля; звідси пітчер — гравець команди в захисті, що подає м’яч.

Еммет крутив у руках алюмінієву биту — її не було видно, чути лише свист у повітрі. Я чекала, що він підійде до дому — початкової бази в куті сектора, та коли він став у позицію, зрозуміла: він на місці, просто дім далі від пітчерської гірки, ніж я могла уявити. Джаспер стояв за метр позаду, він був у другій команді. Певна річ, ніхто не вдягнув рукавичок.

— Добре, — чітко вигукнула Есме, щоб її почув навіть Едвард, як би далеко він не був. — Бетер [19] Бетер — гравець команди нападу з битою, що має відбити подачу пітчера. давай!

Аліса стояла прямо, оманливо завмерши. Схоже, вона надає перевагу не показному, а хитрому віндапу. [20] Віндап — одна з двох легальних позицій пітчера при виконанні подачі. Тримає м’яч обома руками на рівні пояса, потім кидком кобри права рука вилітає вперед — і м’яч б’ється об Джасперову руку.

— Страйк? [21] Страйк — легальна подача пітчера, що оголошується суддею у певних обумовлених правилами випадках. — прошепотіла я до Есме.

— Якщо бита не торкнулася м’яча, це — страйк, — підтвердила вона.

Джаспер метнув м’яч, Аліса бездоганно його зловила. На мить дозволила собі вишкіритися. Потім її рука знову завертілася.

Цього разу якимось дивом бита зуміла перехопити невидимий м’яч. Нищівний, схожий на звук грому тріск від удару луною розкотився горами — я відразу зрозуміла, навіщо потрібна гроза.

М’яч метеором пронісся над полем, полетівши далеко у ліс.

— Гоум ран, [22] Гоум ран — удар, що пролетів усе поле та вийшов за його межі, дає можливість набрати очки бетеру. — пробурмотіла я.

— Зачекай, — попередила Есме й підняла руку, уважно дослухаючись. Еммет нечіткою плямою мчав між базами, йому на п’яти насідав Карлайл. До мене дійшло, що я не бачу Едварда.

— Аут! [23] Аут — виведення гравців нападу з гри всередині інінгу — періоду гри, в якому команда по разу грає в нападі і в захисті. — чітко вигукнула Есме. Не вірячи власним очам я витріщилася, як Едвард вилетів на узлісся, затискаючи у піднятій руці м’яч. Навіть я помітила широку посмішку.

— Еммет б’є найсильніше, — пояснила Есме, — а Едвард бігає найшвидше.

Перед моїми недовірливими очима продовжувався інінг. Просто нереально встигнути за блискавичністю польотів м’яча, за швидкістю, з якою гравці ганяли полем.

Наступну причину, чому Каллени чекали на грозу, щоб пограти у бейсбол, я зрозуміла, коли Джаспер, намагаючись переграти Едварда, що неухильно перехоплював м’яч, подав Карлайлові граунд бол. [24] Граунд бол — відбитий м’яч, що котиться або стрибає по землі. Карлайл налетів на м’яч, Джаспер помчав до першої бази. Коли вони, зіштовхнувшись, гепнулися на землю, здалося, що одна величезна каменюка впала на другу, вщент її розтрощивши. Я підстрибнула від хвилювання, та навдивовижу обидва виявилися неушкодженими.

— Сейф, [25] Сейф — оголошення судді, коли гравець, що біжить, займає базу. — спокійно виголосила Есме.

В Емметової команди була перевага в одне очко — Розалія примудрилася облетіти бази, влучно спіймавши одну з потужних Емметових подач, коли Едвард утретє не дав м’ячу опинитися за межами поля. Він хутко примчав до мене, сяючи від задоволення.

— Ну, що ти думаєш? — запитав він.

— Одне знаю напевно: тепер я не зможу додивитися до кінця стару нудну Бейсбольну Лігу.