Дебора Гаркнесс - Сповідь відьом. Тінь ночі

Читач, знайомий з першою частиною «відьомсько-вампірської» трилогії Дебори Гаркнесс «Сповідь відьом», має нагоду почитати продовження цієї безумовно захопливої історії. А для тих, хто не встиг, коротко опишу події першої книги.

Американка Діана Бішоп, яка досліджує історію алхімії, знаходить в Оксфордській бібліотеці старовинний рукопис, що в каталозі має назву «Ешмол 782», і стає жертвою домагань демонів, відьом та вампірів. Утім, сама вона теж відьма від народження, «родима відьма». Щоправда, Діана досі не знайома з цим давнім як світ ремеслом, натомість серйозно займається наукою. Під час однієї зі своїх небезпечних пригод Діана знайомиться з вампіром Метью Ройдоном, біохіміком, і між ними спалахує заборонене міжвидове кохання. Вони обоє одержимі таємничою і багатообіцяючою книгою й вирушають на її пошуки…

Дія другої книги трилогії майже повністю відбувається наприкінці XVI сторіччя, а точніше, 1591 року.

Що це був за час? Пророк Нострадамус уже помер. Ще не загинув у п’яній бійці великий драматург Крістофер Марло, Шекспір майже нікому не відомий. У Шотландії король Яків полює на відьом. Натомість у Празі імператор Рудольф ставиться доволі толерантно до «істот». В Англії триває Єлизаветинська доба, і нам пощастить зустрітися з самою королевою.

Ми також станемо свідками винайдення телескопу і побуваємо в алхімічній лабораторії. Різниця між наукою і магією у ті часи майже непомітна.

У 1590 році безслідно зникають англійські колоністи на острові Роанок, дочка й онука сера Волтера Рейлі, який є одним із персонажів роману. Рівно через сто років у Новій Англії відбудеться гучний процес над салемськими відьмами, нащадком яких є Діана Бішоп, мандрівниця у часі…

Цікавим роман роблять чудові описи минулого: добротні, матеріальні, з глибоким знанням історичної географії, архітектури і побуту вчених того часу.

Ніч, темрява у романі Дебори Гаркнесс символізують потаємність життя істот, які змушені приховувати свою особливість від людей. Вони так само вразливі й смертні. Високе суспільне становище не рятує Діану від звинувачень у відьомстві. Один необережний крок — і вона може опинитися на кострищі інквізиції. Метью де Клермона, як і інших членів родини вампірів, можновладці використовують як шпигунів чи дипломатів, доручаючи їм ризиковані місії.

У ХХІ сторіччі Метью — вчений-біохімік. Книга, яку вони з Діаною розшукують, можливо, дасть відповідь на болюче питання: чому вимирає його раса. Сучасні дослідження на найновішому науковому обладнанні по суті нічим не відрізняються від методів алхімії, яку презирливо називають псевдонаукою. Проте сучасна наука — це ніщо інше як набір розрізнених галузей, між якими втрачено зв’язок, їй бракує універсальності, вона вже не знає, куди прямує. Філософію замінила методологія, етичні принципи — комерційна вигода. Де ж шукати той момент, коли наука перестала служити людському пізнанню?

А загадковий пергаментний рукопис під назвою «Verum secretum secretorum», написаний Роджером Беконом незрозумілою мовою, переповнений символами, бо ці знання не повинні потрапити до людей, у яких відсутні моральні принципи. Свої таємниці книга відкриє лише тому, хто знає, як скористатись цими знаннями.

Сучасна цивілізація, ми з вами, є заручниками вчених, які проводять ризиковані експерименти: то створюють адронний колайдер, то випробовують психотропну зброю, винаходять смертельні віруси. Це все одно що намагатися здобути філософський камінь, який приносить не лише багатство, а й безсмертя. Філософський камінь досі не створено, але зате довкола нас існує безліч небезпечних іграшок, кожна з яких може знищити людство. Наприклад, есперименти з генами. То чи варто їх створювати взагалі? Дебора Гаркнесс намагається знайти на це відповідь, передчуваючи настання Хаосу.

Галина Пагутяк

Ми приземлилися неоковирною й недоладною купою: вампір та відьма. Метью лежав піді мною, незграбно і химерно вивернувши свої кінцівки. Велику книгу затиснуло між нами, а від сильного удару під час приземлення маленька срібляста статуетка вислизнула з моєї руки й покотилася долівкою.