Дебора Гаркнесс - Сповідь відьом. Тінь ночі

І відтоді поява в будинку імператорських посланців та ліврейних слуг десятків богемських аристократів та закордонних великих цабе дедалі більше розпалювала їхню цікавість. Тепер, коли Метью прийняли при дворі, і його зірка впевнено засіяла на імперському небосхилі, старі приятелі поспішали засвідчити йому свою прихильність і прохати допомоги. П’єр дістав гросбух, і невдовзі празька філія банку де Клермонів відкрилася для ведення бізнесу, хоча я бачила, що надходжень було мало, а витрат багато. Ці витрати призначалися для оплати прострочених рахунків, виставлених комерсантами празького Старого Граду.

— Ти отримала посилку від імператора, — сказав мені Метью, коли я повернулася з ринку. Він тицьнув письмовим пером на грубенький мішечок. — Якщо ти його розкриєш, то Рудольф чекатиме, що ти особисто прийдеш висловити свою вдячність.

— А що то може бути? — Я помацала посилку. То явно була не книжка.

— Щось таке, про отримання чого ми пожалкуємо, це я гарантую. — Метью з силою увігнав перо в чорнильницю, і густа чорна рідина виплеснулася з неї на поверхню столу. — Рудольф — колекціонер, Діано. І його не просто цікавлять роги нарвалів та безоарові камені. Він домагається й людей і так само не схильний розлучатися з ними, як і зі своїми неживими експонатами.

— Як і Келлі, — зазначила я, розв’язуючи мотузки на посилці. — Але я не продаюся.

— Та всі ми продаємося, — сказав Метью, широко розкриваючи очі. — О Господи…

Між нами з’явилася сріблясто-золотиста статуетка Діани два фути заввишки. За винятком сагайдака, вона була гола і сиділа верхи збоку на олені, скромно схрестивши ноги. Поруч сиділо двійко гончаків.

Гелоуглас аж присвиснув.

— Що ж, схоже, тут імператор доволі відверто виявив свої бажання.

Але я не звернула уваги на його слова, бо уважно оглядала статуетку. В її підставці виднівся ключ. Я крутнула його — і олень поскакав по підлозі.

— Поглянь, Метью! Ти таке бачив?

— Тобі не загрожує небезпека втратити увагу дядечка, — запевнив мене Гелоуглас.

І то була правда: Метью сердито витріщався на статую.

— А ось і малий Джек. — Гелоуглас вхопив Джека за комір, щойно хлопець ускочив до кімнати. Та Джек був професійним злодюжкою, і така тактика затримання була неефективною, коли він зачув щось варте уваги. Він вислизнув на підлогу компактною купкою так, наче не мав кісток, залишивши свою розстебнуту куртку Гелоугласу, і чимдуж чкурнув навздогін за оленем.

— Це що — іграшка? Для мене? А чому та пані нічого на себе не вдягла? Їй, бува, не холодно? — Запитання полилися з хлопця нестримним потоком. Тереза, цікава до видовищ, як і всяка інша жінка в Малій Страні, прийшла поглянути, що ж то за гармидер зчинився. Вона перелякано охнула, побачивши оголену жінку в кабінеті свого працедавця, і враз затулила рукою Джекові очі.

Гелоуглас уставився на груди статуетки.

— Маєш рацію, Джеку. Мабуть, цій пані холодно. — Цією фразою він заслужив запотиличник від Терези, яка продовжувала міцно тримати хлопця, що несамовито пручався.

— Це — автоматична іграшка, Джеку, — сказав Метью, піднімаючи оленя. Коли він це зробив, голова оленя відкинулася, виявивши під собою порожнину. — Оця штучка зазвичай бігає по обідньому столу імператора. Коли вона зупиняється, найближча до нього особа має випити з порожньої шиї оленя. Сходи погукай Енні, нехай подивиться на це диво. — Метью повернув голову оленя в початкове положення і віддав безцінний подарунок Гелоугласу. А потім серйозно поглянув на мене. — Нам треба поговорити.

Гелоуглас вивів Джека й Терезу з кімнати, пообіцявши кренделі та катання на ковзанах.

— Ти потрапила в небезпечну ситуацію, моя люба. — Метью провів рукою по волоссі — цей жест завжди робив його іще привабливішим. — Свого часу я повідомив Конгрегації, що твій статус як моєї дружини є лише зручною вигадкою з метою захистити тебе від звинувачень у чаклунстві й обмежити бервікське полювання на відьом кордонами Шотландії.

— Але ж твої приятелі та одноплемінники-вампіри знають, що наш шлюб — не просто фікція, — сказала я. — А відьми також знають, що в наших стосунках є дещо більше, ніж видно навіть третім оком.

— Можливо, але Рудольф не є ані відьмаком, ані вампіром. Власні інформатори з Конгрегації донесли йому, що між нами шлюбного зв’язку не існує. Тому ніщо не втримає його від наміру добиватися тебе. — Пальці Метью знайшли мою щоку. — Але мені байдуже, Діано. І якщо Рудольф зайде надто далеко, то…