«Люсі, ви дівчина з чистим серцем, я це знаю. Я б не був тут і не говорив би з вами про те, про що говорю зараз, якби не знав, що ви пряма, смілива і правдива до глибини душі. Тому прошу вас сказати мені відверто, як чесна людина сказала б своєму другові — чи є у вас хто-небудь у серці, кого ви кохаєте? Якщо є, то обіцяю ніколи більше не порушувати цього питання і залишитися, якщо ви дозволите, тільки вашим щирим другом».
«Так, я кохаю іншого, хоча він досі ще не освідчувався мені в коханні…» Я добре зробила, що сказала йому все відверто, оскільки після мого зізнання він неначе перемінився і, простягнувши руки, взяв мої — здається, я сама подала їх — і дуже сердечно вимовив:
«Спасибі, мужня дівчино. Краще спізнитися, зробивши пропозицію вам, ніж вчасно виграти серце будь-якої іншої дівчини. Не плачте, люба! Не треба через мене хвилюватися, я твердий і не пропаду, я стійко перенесу свою невдачу. Але якщо той один, хто не підозрює про своє щастя, не скоро здогадається про нього, то він матиме справу зі мною. Маленька дитинко, ваша щирість і чесність зробили мене вашим другом; майте на увазі, це трапляється рідше, ніж коханий; в усякому разі, друг менш егоїстичний. Люба! Мені доведеться здійснити досить довгу, тужливу подорож, доки я не відправлюся до прабатьків, тому дуже прошу подарувати мені один поцілунок — це осяє моє похмуре життя; ви маєте право ощасливити мене ним, звичайно, якщо тільки схочете, люба, адже той чудовий хлопець — він повинен бути чудовим, інакше ви б його не покохали — ще не робив вам пропозиції».. Цим він мене остаточно переміг. Міно, адже це було мужньо, і ніжно, й благородно для суперника — чи не так? І при тому він був такий засмучений; я нахилилася до нього і поцілувала його. Він підвівся, тримаючи мої руки в своїх і, коли подивився мені просто в обличчя, я страшенно зашарілася; потім він сказав:
«Маленька дитинко, ось я тримаю ваші ручки, ви мене поцілували; якщо після всього цього ми з вами не станемо добрими друзями, то більше такого не випадатиме. Дякую вам за вашу ніжність і чесність у ставленні до мене і… до побачення». Він випустив мої руки, взяв капелюха і, жодного разу не озирнувшися, прямо пройшов до дверей, без сліз, без вагань і без хвилювання; а я ось плачу, як дитина. Люба моя, я така схвильована, що не в змозі писати про своє щастя відразу після того, що повідомила тобі; я не хочу говорити про номер третій, доки не буде повного щастя. Вічно любляча тебе Люсі.
P. S. Про номер третій мені, дійсно, не потрібно й повідомляти тобі? Все відбулося так безладно; мені здалося, що все сталося в одну мить; здається, не встиг він увійти до кімнати, як руки його схопили мене, і він укрив мене поцілунками. Я дуже, дуже щаслива й абсолютно не знаю, чим я заслужила на це щастя.
До побачення.
Щоденник лікаря Сьюарда
(записано фонографічно)
25 квітня.
Повна відсутність апетиту. Не можу їсти, не можу відпочивати, так що замість усього — щоденник. Після вчорашньої відмови відчуваю якусь пустоту; в моєму нинішньому стані єдине полегшення — робота, тому я й подався до своїх хворих. Особливо довго валандався з одним пацієнтом, який мене глибоко цікавить: у нього дуже дивні ідеї. Він до того не схожий на звичайного божевільного, що я твердо вирішив вивчити його докладніше; сьогодні мені вдалося підійти ближче, ніж будь-коли до єства його таємниці. Я абсолютно засипав його запитаннями, розпитував найдокладніше про все з метою довідатися про всі причини його галюцинації; звичайно, це було жорстоко з мого боку. Тепер я це бачу. Я ніби прагнув зловити центральну точку його ненормальності — річ, якої я уникаю стосовно інших пацієнтів. Ось його curiculum vitae [5] Curiculum vitae (лат.) — коротка біографія.
:
Р. М. Ренфілд, 59 років. — Сангвінічний темперамент; велика фізична сила; хворобливо збуджується; періодично піддається нападам чорної меланхолії. Я гадаю, сангвінічний темперамент доведе пацієнта до повного розумового божевілля; можливо, що він небезпечний; навіть дуже вірогідно, що це небезпечний, хоча й безкорисливий чоловік. Моя думка стосовно цього така: якщо «я» — точка божевілля, то доцентрова сила врівноважується відцентровою; якщо дім або справа і т. п. — точка божевілля, то остання сила переважає і може врівноважитися лише яким-небудь випадком або цілою серією випадків.
Лист Квінсі Моріса до шановного Артура Холмвуда
25 травня.
Дорогий мій Арчі!
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу