Володимир Єшкілєв: Тінь попередника

«Мозок аналізує рівень загрози. Напевно, з карантинного модуля на базу проник ксеновірус», — вирішив черговий по сектору. Він знав, що за останній тиждень база прийняла у свої доки два безпілотних рейдери, які повернулися від зоряних систем Оріону. З такими кораблями-розвідниками траплялося різне. Подейкували, що багато років тому, ще перед Війною, дослідницький безпілотник заразив два сектори бази смертельним інопланетним вірусом.

Черговий кинув оком на дисплей. Червоним тлом бігли білі літери транспаранту: «Увага! Загроза зараження вища плюс. Кризовій команді й персоналу бази озброїтись і надіти скафандри категорії «А». При виявленні нерозпізнаних рухливих об'єктів відкривати вогонь на знищення. Дозволено застосовувати всі номери боєкомплекту».

«Це не вірус», — зрозумів черговий, двадцятирічний найманець із Тіронії. Його шкіра вистрілила холодним потом. Тіронієць нервово оглянув приміщення, але не побачив жодних «нерозпізнаних рухливих об'єктів». Стіни службового блоку матово відсвічували червоним. Великі екрани дублювали той самий наказ, який світився на його нарукавному дисплеї. Пурпурові відблиски застигли на світло-сірому ґлянці панелей. Тим часом автоматика відкрила ніші, де зберігалася особиста зброя персоналу бази. Дві курсантки вже розгерметизували капсули, в яких було сховано аварійні скафандри. Згідно з інструкцією, одна з курсанток повинна була надіти скафандр на чергового, друга — на старшого оператора захисних систем. І лише після цього інструкція дозволяла самим курсанткам зайнятися власною безпекою. Цю послідовність дій при кризових операціях зберігали незмінною вже багато століть. Із тих легендарних часів, коли бойові пости кораблів і баз ще не перетворилися на символічні придатки до роботизованих систем.

Оператор поквапився озброїтись. Пістолет зручно ліг у заглибину на верхівці пелюсткового кронштейна: чорна, компактна машина смерті, в якій схована складна механіка кінетичної катапульти. Це була справжня зброя офіцера Флоту. На порядок потужніша за ті «кінетики», якими озброювали поліцейських та благонадійних колоністів на Периферії.

«Чому досі немає наказу про евакуацію?» — нервова занепокоєність чергового раптом вилилася в зрадливе тремтіння пальців. Він знову подивився на дисплей. Там і далі висвічувалося те ж попередження. Черговий чомусь згадав, як колись давно на Тіронії, у загонах робочих клонів, почались заворушення. Тоді на інформаційних екранах житлових куполів світилися такі ж білі літери. Що там було написано? Щось на штиб: «Не виходити з приміщень! Не допускати паніки у житлових блоках!»

Курсантка саме розгорнула й активувала скафандр чергового, коли тріснула плита підвісної стелі. До блоку впало щось безформне й темне. Воно підім'яло під себе курсантку — та навіть не встигла скрикнути. Оператор навів на «щось» пістолет, але воно випередило постріл. «Щось» рухалося швидко, на межі фіксації людським оком. Черговий побачив, як відірвана голова оператора впала на панель бойового посту й кумедно підскочила, заливаючи все навколо кров'ю. Наступної миті ще одне «щось» зіскочило зі стелі на чергового.

Важке, скрипливо-сухе й жорстке, воно смерділо чимось нестерпно кислим і нестерпно чужим. Чергового пригнуло до панелі. Він спробував скинути з себе це «щось», але воно міцно вчепилося в нього чи то мацаками, чи то ребратими відростками. «Щось» коротко чвакнуло. Смерть тіронійця була майже безболісною.

Коли серце секторального чергового зупинилося, індикатор часу на його нарукавному дисплеї відрахував чотириста вісімнадцяту секунду від моменту оголошення тривоги на базі Волт-Армстрідж.

Борт фрегата Е91 «Девастейшн»,

орбіта планети Кідронії (4КВ67:3),

зоряна система Абелари (55 Рака).

6 семпрарія 416 року Ери Відновлення.

Біле сяйво ламп. Усі навколишні предмети віддзеркалюють це сяйво стерильною білизною своїх вигинів і площин. Навіть «драбинка» індикаторів апаратури пробудження світиться тут холодними біло-сріблястими рисками. Три її верхні сходинки вже не миготять. Вони по всій довжині наситилися спокійним яскравим сріблом. Значить, загальна фізіологія в нормі, врощені в тіло аналізатори не знайшли прямих загроз та дисфункцій. О'к.

Три сріблястих переконливих «о'к».

Можна навіть спробувати поворушити рукою. Вказівний палець, середній, потім обережний, нестерпно повільний дрейф зап'ястка крізь в'яжучий гель протиперевантажного кокона. Зап'ясток пливе-пливе і впирається в липку й теплу кишку шланга.