Эрнест Клайн - Першому гравцеві приготуватися

Я ніколи не бачив фотографій цієї кімнати, але її планування і вміст були детально описані людьми, найнятими очистити це місце після смерті Галлідея.

Я подивився на свого аватара і побачив, що вже не був одним з лицарів Монті Пайтона. Я знову був Парзівалем.

Спершу я зробив очевидне і спробував вийти. Двері не відчинялись.

Я обернувся і ще раз оглянув кімнату, скануючи довгий ряд пам’яток історії комп’ютерів та відеоігор. Тоді я зрозумів, що овальне коло, яке формували експонати, було контуром яйця. У думках я повторював слова першої загадки Галлідея зі «Запрошення Анорака»:

Я дійшов до кінця. Це тут. Великоднє яйце Галлідея має бути десь у цій кімнаті.

— Ви це бачите? — прошепотів я.

Але не почув відповіді.

— Алло? Ейч? Арт3 міда? Шото? Ви ще тут?

Знову жодної відповіді. Або Оґ обірвав нам зв’язок, або Галлідей закодував цей етап воріт так, що було неможливо мати зовнішній зв’язок. Я був упевнений в останньому.

Я стояв у тиші протягом хвилини, не знаючи, що робити. Тоді піддався першому інстинкту і підійшов до «Atari 2600». Вона була приєднана до кольорового телевізора «Зеніт» 1977 року. Я ввімкнув телевізор, але нічого не відбулося. Тоді я ввімкнув «Atari». Знову нічого. Вони не вмикались, незважаючи на те, що і телевізор, і приставка були підключені до розеток у підлозі.

Я спробував «Apple II» на столі поруч з ними. І знову нічого.

Через кілька хвилин експериментів я виявив, що вмикався єдиний комп’ютер, один з найстаріших — «IMSAI 8080», модель комп’ютера, якою володів Метью Бродерік у «Військових іграх».

Коли я підключив його, екран був повністю порожнім, за винятком одного слова.

Логlн:

Я написав «Анорак» і натиснув «Вхід».

ІДЕНТИФІКАЦІЯ НЕ ПРОВЕДЕНА. ПІДКЛЮЧЕННЯ СКАСОВАНО.

Потім комп’ютер сам вимкнувся, і потрібно було підключити його заново, щоб знову ввести логін.

Я спробував «Галлідей». Безуспішно.

У «Військових іграх» паролем, який надавав доступ до суперкомп’ютера ВОПР, був «Джошуа». Професор Фалкен, творець ВОПР, використав для пароля ім’я свого сина. Людину, яку він любив найбільше в світі.

Я надрукував «Оґ». Не спрацювало. «Оґден» так само.

Я ввів «Кіра» і натиснув «Вхід».

ІДЕНТИФІКАЦІЯ НЕ ПРОВЕДЕНА. ПІДКЛЮЧЕННЯ СКАСОВАНО.

Я спробував імена його батьків. І навіть «Зафод», ім’я його домашньої рибки. Тоді «Тиберій», ім’я тхора, який колись у нього був.

Жоден з них не спрацював.

Я перевірив час. Я був у цій кімнаті вже більше десяти хвилин. А це означало, що Сорренто вже мене догнав. Зараз він, напевно, у власній окремій копії цієї кімнати з командою дослідників Галлідея, які шепотіли йому на вухо відповіді через модифіковану установку. Вони, мабуть, вже перебирали всі можливі паролі з пріоритезованого списку, настільки швидко, наскільки Сорренто міг друкувати.

В мене не було часу.

Я зціпив зуби від розпачу, не маючи поняття, що спробувати далі.

А тоді згадав рядок з біографії Оґдена Морроу: «Протилежна стать змушувала Джима нервуватися, а Кіра була єдиною дівчиною, з якою він коли-небудь спокійно говорив. Але навіть тоді, це було тільки в ролі Анорака, під час наших ігор. І він звертався до неї тільки на ім’я її героя — Левкосія».

Я знову перезавантажив комп’ютер. Коли з’явилося поле вводу логіну, я надрукував «Левкосія». Тоді натиснув кнопку «Вхід».

У кімнаті ввімкнулась кожна система. Дзижчання дисководів, сигнали самотестування та інші звуки завантаження луною відбивалися від склепінчастої стелі.

Я побіг назад до «Atari 2600» і почав шукати серед поскладаних в алфавітному порядку картриджів, поки не знайшов потрібний: «Adventure». Я вставив його в «Atari» і ввімкнув приставку, а тоді натиснув кнопку скидання, щоб почати гру.

Всього через кілька хвилин я дістався до секретної кімнати.

Я схопив меч і убив ним усіх трьох драконів. Тоді знайшов чорний ключ, відчинив ворота Чорного замку і занурився у лабіринт. Сіра крапка була захована там, де й мала бути. Я підняв її і поніс назад через крихітне 8-бітове царство, а тоді використав, щоб пройти через магічний бар’єр та увійти у Секретну кімнату. Але на відміну від оригінальної гри, ця Секретна кімната не містила імені Воррена Робінетта, першого творця гри «Adventure». Натомість у самому центрі екрана був великий білий овал з піксельними краями. Яйце.