Пол Стюарт - Останній із небесних піратів

— Ну-бо, стрибайте сюди, ваша бридка потворносте! — крізь зціплені зуби кинув виклик Фелікс.

Носові хоботки потвори затріпотіли, довгий лискучий язик облизав губи. Очі в мордобрила прищулилися. Він позадкував, готовий щомиті стрибнути.

Фелікс погрозливо замахав мечем.

— Стережи вихід, Руку! — гукнув він. — Цей не втече!

Рук зачаївся при виході з труби. Він міцно стискав руків’я кинджала, хоча не міг не думати: його зброя — ніщо супроти тридцяти жахливих лез-пазурів, якщо потвора й справді на нього нападе.

Не спускаючи ока з Феліксового меча, мордобрил відступав. Він поволеньки задкував по стелі: чап-чап-чап. Прямував він до виходу, себто просто на Рука.

— Усе гаразд, Руку, — запевнив друга Фелікс. — Я його вб’ю. Ти просто стій спокійно, і…

Тут мордобрил відірвався від стелі, перекрутився в повітрі й приземлився просто перед Руком. Потвора хижо витріщилася на хлопця, гучно сопучи хляпавками-хоботками і гнівно пирхаючи.

Фелікс перескочив через цистерну, рубаючи повітря мечем. Рук наставив кинджала і не відступав — але за мить могутній удар хвоста-нагая відкинув його набік. Він важко брязнув об кам’яну підлогу. Мордобрил промчав повз нього у відкритий тунель.

— Не дай йому втекти! — ревів Фелікс.

Рук насилу зіп’явся на ноги і кинув кинджала мордобрилові навздогін. З гострим д-р-р-р! лискуче лезо, падаючи дугою, відтяло довгого хвоста — мордобрилів хапальний пристрій — і вп’ялося потворі в стегно правої задньої ноги.

Мордобрил зупинився як укопаний, і завив із пекельного болю. А тоді обернувся, і Рук відчув, як чудисько пропекло його своїм лютим поглядом.

— Добра робота, Руку, — похвалив його ззаду Феліксів голос. — А тепер геть з дороги, хай я його доб’ю!

Та мордобрил, хоч і калічний, здавалося, і на п’ятьох лапах рухався ані крихти не забарніше, ніж на шістьох.

Поки Фелікс ступив десяток великих кроків, чудовисько вже досягло кінця тунелю і щезло.

— Начувайся! — грізно закричав йому вслід Фелікс. — Цього разу ти втік, але наступного вже не відкрутишся! Кладу голову до пня, лихий мій друже!

Рук копнув відтятого хвоста носаком чобота. Коли то він буде, той «наступний раз»? Адже ж Фелікса мали послати до Озерного приплаву, а там йому буде зовсім не до кровожерних мордобрилів.

Аж тут здаля, з глибини підземних трубних нетрищ, долинули вітальні гуки юрби. Луна пішла гуляти тунелями, заглушивши цяпання води. Фелікс обернувся до Рука.

— Церемонія Оголошення! — вигукнув він. — Уже почалася! Хутчій, Руку, нам треба поквапитися. Якщо я не почую, як оголосять моє ім’я, я цього не переживу!

На ту хвилю хлопці вже досягли кінця вузької труби. Фелікс глянув ліворуч, відтак праворуч — у сусідній тунель.

— Здається, нам ліворуч.

— Ні, — заперечив Рук, — звертаймо праворуч. Так буде швидше. — І кинувся в тунель праворуч, гукнувши Феліксові: — Йди за мною!

Ось Рук ковзнув у занедбану неосвітлену трубу, що відкрилася по ліву руку. Фелікс не відставав від нього. Труба була стара, потріскана, на її дні стояли калюжі, валялося всяке сміття, половняк. Товсте й липке павутиння нічних павуків обліплювало обличчя двом хлопцям, що, спотикаючись, чалапали по калюжах.

— А ти певен, тьху, що це правильний шлях? — висловив сумнів Фелікс, випльовуючи з рота осоружне павутиння. — Щось я вже не чую криків юрби.

— Просто всі помовкли, — пояснив Рук. — Твій батько вже, певне, виголошує свою промову. Довірся мені, Феліксе. Чи ж я коли тебе підводив?

— Ні, — похитав головою Фелікс. — Ні, Руку, ти ніколи мене не підводив. Ба, мені тебе бракуватиме.

Рук не відповів. Через гіркий клубок у горлі він не міг і слова вимовити.

— Таки твоя правда! — вигукнув Фелікс за мить, коли до їхньої труби проник глибокий, гучний голос Великого Бібліотекаря. — Цей голос я пізнаю хоч де.

— Ласкаво просимо! — вигукував Фенбрус Лодд. — Ласкаво просимо до Бібліотеки Великобуряної палати вчених бібліотекарів усіх течій та напрямків — у цей день, з нагоди Оголошення.

— Звук такий, наче ми вже зовсім близько, — зауважив Фелікс.

— Не «наче», а таки й справді близько, — виправив Рук. — Ще трохи і… Ну от, ми й прийшли.