Лука витер піт із чола. Він оцінююче, але якось вже зовсім інакше подивився на мене.
— Можливо, — сказав він. — Але я вважаю, що Персі міг би й не таке втнути, якби мав кращого меча.
У п’ятницю вдень ми сиділи з Гровером біля озера, відхекуючись після спроби видертись на стіну, яка мало не закінчилась смертю. Гровер дерся нагору, як гірський козел, але мене ледве не знесло потоком лави. На моєму одязі залишились пропалені дірки, які ще диміли. І волосся на руках підпалило.
Ми сиділи на пристані, спостерігаючи за тим, як наяди граються під водою, і я нарешті наважився спитати в Гровера про наслідки його розмови з містером Д.
Його обличчя одразу набрало хворобливого, жовтуватого відтінку.
— Все чудово, — буркнув він. — Усе просто чудово.
— Отже, ти й надалі будеш продовжувати свою кар’єру?
Гровер знервовано глянув на мене.
— Хірон с-сказав, що ти хочеш отримати право на пошуки?
— Ну… не знаю. — Я й гадки не мав, що таке право на пошуки, але, схоже, зараз був не той час, щоб розпитувати. — Просто, розумієш, Хірон казав мені, що у тебе великі плани… і тобі потрібна довіра, щоб завершити роботу хранителя. То в тебе вийшло це залагодити?
Гровер подивився вниз, на воду і наяд.
— Містер Д. відклав остаточне рішення. Він сказав, що я не провалив завдання з тобою, але й не виконав його повністю, тож наші долі так само пов’язані. Якщо ти отримаєш дозвіл на пошуки, а я буду поруч, щоб охороняти тебе, і ми обидва повернемось живими, тоді, можливо, він вважатиме роботу виконаною.
Я піднісся духом.
— Що ж, це означає, що все не так погано.
— Ме-е-е! Він міг би з таким самим успіхом відправити мене чистити стайні. Які шанси на те, що ти отримаєш дозвіл на пошуки, а якщо навіть отримаєш, то чи схочеш, щоб я тебе супроводжував?
— Звісно, я хочу, щоб ти супроводжував мене!
Гровер похмуро втупився у воду і змінив тему.
— Підводний баскетбол… Цього не так вже й легко навчитися…
Я намагався переконати його, кажучи, що він має купу здібностей, але вигляд у Гровера ставав усе жалюгідніший. Якийсь час розмова йшла про веслування на човнах і фехтування, потім ми заходилися обговорювати позитивні та негативні якості різних богів. Нарешті я спитав у Гровера щодо чотирьох порожніх будиночків.
— Восьмий номер, сріблястий, належить Артеміді, — пояснив Гровер. — Вона дала обітницю завжди залишатися незайманою. Через це, зрозуміло, ніяких дітей. Будиночок вважається почесним. Якби вона його не мала, то, гадаю, дуже б розлютилася.
— Ну, добре, нехай. Але ті три, що вкінці. Це та сама «Велика трійця»?
Гровер зіщулився. Ми впритул наблизилися до болючої для нього теми.
— Ні. Один із них, номер другий, належить Гері, — сказав він. — Це ще одне почесне місце. Вона богиня шлюбу, тому не стала б тягатися із смертними. Це справа її чоловіка. Коли ми говоримо «Велика трійця», то маємо на увазі могутніх братів, синів Кроноса.
— Зевса, Посейдона та Аїда?
— Так. Бачу, тобі це відомо. Після великої битви з титанами, вони силоміць забрали світ у свого батька і кинули жереб, що кому дістанеться.
— Зевс отримав небо, — став пригадувати я. — Посейдон — усі моря й океани, Аїдові дісталося царство мертвих.
— Угу.
— Але будиночка Аїда тут немає.
— Ні. І трону на Олімпі у нього також немає. Схоже, він займається своїми справами лише у себе в підземному царстві. Якби у нього тут був будиночок… — Гровера навіть пересмикнуло при цьому. — Приємного було б мало. І досить про це.
— Але Зевс і Посейдон, згідно з міфами, мають синів. То чому ж їхні будиночки порожні?
Гровер почав знервовано бити копитом.
— Років шістдесят тому, після Другої світової війни, Велика трійця вирішила, що більше не буде постачати світові героїв. Їхні діти виявились занадто могутніми. Вони стали надто активно впливати на хід подій у світі, тому вийшла така бойня! Тобі має бути відомо, що Друга світова війна була, перш за все, битвою між синами Зевса та Посейдона з одного боку, і Аїда та решти — з другого. Боги-переможці Зевс і Посейдон змусили Аїда врочисто присягнути разом із ними: більше ніяких любощів зі смертними жінками. Вони поклялися на річці Стікс.
Загуркотів грім.
— Це найбільш серйозна у вас клятва?
Гровер кивнув.
— І брати дотримались слова, і дітей більше не було?
— Сімнадцять років по тому Зевс не втримався. — Гровер спохмурнів. — По телевізору виступали тітки з такими розкішними зачісками… він просто не втримався. Коли дитина народилась — дівчинка на ім’я Талія… коротше, Стікс суворий щодо дотримання обіцянок. Зевс відбувся легко, адже він безсмертний, але доля в дівчинки тепер страшна.
Читать дальше