Стефани Бёрджис - Дракон із шоколадним серцем

Сілке не помилялася. Якщо король ковтне й похлинеться, закашляється або скривиться й відсуне філіжанку, про це одразу дізнаються геть усі. А я вже потроху розуміла людей. І тому збагнула, що тоді не матиме жодного значення, скільки відвідувачів скуштували та вподобали Маринин гарячий шоколад. Якщо хтось із них почує, що напій не припав до смаку королівській родині, відвідувачі негайно вирішать, що і їм він також не до шмиги.

Людці й дійсно були справдешньою отарою.

І я тепер цілком від них залежала.

Сілке пройшла до королівського столика, усміхаючись і теревенячи, наче всеньке її життя минуло серед шляхти. Вона поставила тацю на стіл. Король так глибоко замислився, що навіть не одразу помітив її появу. Він сидів, примружившись і прикипівши поглядом до власних рук, що зчепив перед собою на столі. Але кронпринцеса всміхнулася Сілке, мовивши щось, від чого усмішка тієї стала ще ширшою. Угледівши три глеки з шоколадом, навіть наймолодша принцеса виструнчилася на стільці і обличчя її посвітлішало, засяявши надією. Вона вже потягнулася була за своєю порцією, і я вичікувально напружилася, аж її старша сестра ледь хитнула головою, і дівчина зніяковіло відсахнулася.

Сілке, усміхаючись, розлила шоколад по філіжанках. Потім підхопила порожню тацю й відступила на крок, із надією дивлячись на королівську родину.

Я й собі витріщалася, затамувавши дух.

Кронпринцеса глянула на батька. Нічого не сталося. Він так і сидів, прикипівши поглядом до власних долонь. Молодша принцеса знову потягнулася була за філіжанкою, але відсмикнула руку, варто було старшій сестрі суворо на неї глянути.

Відвідувачів наче правець побив. Усі погляди прикипіли до королівського столу.

Раптом його величність здригнувся, очі його розширилися. Кронпринцеса всміхнулася й кивком голови показала йому на філіжанку.

Скривившись, він хитнув головою. Простягнув руку, наблизив чашку до губ…

Аж раптом двері до шоколадного будинку рвучко розчахнулися.

Маленький роздратований чоловічок, той самий, який декілька днів тому обмацував стіни нашого закладу, увірвався до зали в супроводі довготелесої жінки з каштановим волоссям — тієї, що намагалася підкупити мене. Щойно я побачила її широку, ущасливлену посмішку, усе в мені стиснулося в передчутті небезпеки.

— Увага! — вигукнув чоловік. — За наказом лорд-мера всіх відвідувачів просять негайно полишити будівлю! Ми мусимо перевірити цей заклад!

Я вибігла з кухні крізь двостулкові двері саме тієї миті, коли половина відвідувачів шоколадного будинку схопилася на ноги, тим самим заступивши мені шлях. Усією кав’ярнею лунали голоси, спантеличені й розлючені, але всі вони замовкли, щойно заговорив якийсь чоловік.

— Шановний добродію, — це був король. Звівшись навшпиньки, я визирнула в просвіт між двома чоловіками, що стояли попереду, і побачила, як він, такий самий незрушний, сидить за столиком. — Чи можу я довідатися, з якої саме причини цей заклад необхідно перевірити просто зараз?

— Цей заклад… О-о-о-о! — Полигач лорд-мера пополотнів, зауваживши короля й двох принцес. Він хутко зігнувся в поклоні. — Ваша велич…

Кронпринцеса значущо прокашлялася.

Король заперечно похитав головою.

— Дозвольте представити: граф фон Рейманн, почесний клієнт цього закладу, — втрутилася Сілке.

— Сер! — посіпака лорд-мера виструнчився. Він достеменно здавався наляканим. — Ми не сподівалися побачити… ну, тобто… лорд-мер хоче… але…

— Можливо, — знову втрутилася Сілке, — ви зачекаєте всього декілька хвилин, а вже потім проведете свою конче важливу інспекцію? Зрештою, хіба ж лорд-мер не волів би, щоб граф фон Рейманн спокійно поласував напоєм?

— Ну… — Його очиці забігали туди-сюди. Король із посмішкою дивився на нього. Одна рука його величності вже взялася за філіжанку з гарячим шоколадом. Молодша принцеса, яка сиділа поряд із батьком, також із надією потягнулася за чашкою, і посланець лорд-мера зітхнув.

— Можливо… гм… Я певен, що він не став би заперечувати…

— Гм. — Колежанка ліктем відсунула його вбік. Погляд її ковзнув залою, губи скривилися, щойно вона зустрілася зі мною очима, угледівши мене між рядами витріщак. — Лорд-мер, — оголосила вона, і голос був достатньо гучний, щоб її почув кожний продавець витрішок, що спостерігав за подіями з вулиці, — дістав неабияк, підкреслюю, неабияк тривожні відомості щодо серйозних недоліків у дотриманні санітарних вимог у цьому закладі. Недоліків такою мірою кричущих, що вирішити цю проблему треба негайно заради добробуту кожного, хто перебуває в цій будівлі. Урешті-решт, якщо кухнею тут і справді бігають пацюки, у креденцях, де зберігається шоколад, повно тарганів, біля пічок усе вкрито пліснявою, а шоколадний напій зберігається по кілька днів, а потім його просто розігрівають для нових клієнтів…