Ли Бардуго - Королівство шахраїв

Коли Каз пояснив цю частину плану в укритті на Чорному Серпанку, Вілан поставився до неї скептично, і спершу не лише в нього з’явилися запитання.

— Дай-но мені збагнути, — сказала Ніна. — Твоя видатна схема пропонує відкрити Джасперові кредитну лінію та дозволити йому грати в карти з Корнелісом Смеетом?

— Смеетові подобаються високі ставки в «Ожині на трьох» і білявки, — повідомив Каз. — Тож ми дамо йому це. Я роздаватиму першу частину ночі, а потім на моє місце сяде Шпехт.

Вілан не дуже добре знав Шпехта. Той був колишнім військовим мореплавцем, членом Покидьків і керував їхнім кораблем до Льодового Двору й у зворотному напрямку. Якщо чесно, за щелепою із сивою порістю і татуюваннями, які вкривали половину Шпехтової шиї, Вілан бачив, що моряк дещо наляканий. Але навіть Шпехт мав упевнений вигляд, коли сказав:

— Я можу роздати карти, Казе, але я не можу контролювати колоду.

— І не треба. З тієї миті, коли ти сядеш за стіл, це буде чесна гра. Важливо втримати Смеета за столом до півночі. Ми ризикуємо втратити його, коли змінюватиметься круп’є. Щойно я встану, він замислиться про те, чи йому пограти в іншу гру, чи піти додому, тож вам усім потрібно робити що завгодно, аби його дупа міцно вкорінилася за столом.

— Я зможу із цим упоратися, — запевнив Джаспер.

Ніна лише насупилася.

— Звісно, а для другої частини цього плану я, мабуть, удам із себе дилера юрди парем. Хіба щось може піти не так?

Вілан не висловився би таким чином, але він погоджувався. Категорично. Їм варто тримати Джаспера подалі від барлогів з азартними іграми, а не заохочувати його любов до ризику. Але на Каза це не справило враження.

— Просто роби свою роботу і зачаровуй Смеета до півночі, — відповів він. — Ти знаєш, чим ми ризикуємо.

Вони всі знали: життям Інеж. І хіба міг Вілан із цим сперечатися? Щоразу, думаючи про це, він відчував гострий біль провини. Крамар Ван Ек сказав, що дасть їм сім днів на повернення Кувея Юл-Бо, а потім візьметься катувати Інеж. Їхній час майже сплинув. Вілан знав, що не міг запобігти тому, що батько надурив їхню зграю і викрав Інеж. Він знав це, але все одно почувався винним.

— А що я маю робити з Корнелісом Смеетом після півночі? — поцікавилася Ніна.

— Спробуй умовити його провести з тобою ніч.

— Що? — засичав Матаяс. Рум’янець на його обличчі розквітнув аж до вух.

— Він не погодиться.

Ніна шмигнула носом.

— Ще й як погодиться.

— Ніно... — заревів Матаяс.

— Смеет ніколи не ошукує в картах і не зраджує власну дружину, — повідомив Каз. — Він такий самий, як половина аматорів, які, задерши носа, вештаються Бочкою. Більшість часу він поважний, безсумнівно чесний господар і п’є за вечерею півкелиха вина. Але раз на тиждень йому здається, що він вигнанець і рівня у своїй дотепності азартним гравцям Східної Клепки; при цьому він полюбляє тримати в обіймах чарівну білявочку.

Ніна відкопилила губи.

— Якщо він такий мораліст, чому ти хочеш, щоб я...

— Бо Смеет купається в золоті, і кожна дівчина із Західної Клепки, яка себе поважає, принаймні спробує.

— Мені це не подобається, — повідомив Матаяс.

Джаспер засяяв своєю зухвалою стрілецькою посмішкою.

— Правду кажучи, Матаясе, тобі багато чого не подобається.

— Затримайте Смеета в «Клубі купчастих хмар» із восьмої до півночі, — підсумував Каз. — Це чотири години гри, тож залишайтеся розумниками.

Ніна, безумовно, докладала всіх зусиль, і Вілан не знав, чи йому дивуватися, чи непокоїтися. Вона була вбрана в легку лавандову сукню, оснащену чимось на кшталт корсету, що підіймав її принади до запаморочливих висот; хоча Ніна схудла за час боротьби з парем, Смеетові ще залишалося чимало всього, що можна було помацати. Дівчина зручно влаштувала свій задок у нього на коліні, обійняла чоловіка рукою за плечі і щось мило цвірінькала йому на вухо, а її долоні пестили його груди і час від часу ковзали під піджак, наче гончак у пошуках смаколиків. Ніна переривалася лише для того, щоб замовити ще устриць або чергову пляшку шампанського. Вілан знав, що Серцетлумачниця може впоратися з будь-яким чоловіком за будь-яких умов, але не думав, що їй доведеться сидіти, напівоголеній, на протязі в гральній залі, улаштувавшись на колінах у якогось хтивого юриста. Зрештою, вона могла підчепити застуду.

Джаспер знову склав руки на грудях і протяжно роздратовано зітхнув. Він повільно програвав останні дві години. Робив обачні ставки, проте ані удача, ані Каз, схоже, не були цієї ночі на його боці. Як їм удасться втримати Смеета за столом, якщо в Джаспера закінчаться гроші? Чи стануть інші любителі високих ставок достатньою приманкою? Кілька таких екземплярів перебували в кімнаті, підпирали стіни, спостерігали за грою, і кожен сподівався урвати місце за столом, якщо хтось інший збанкрутує. Ніхто з них не знав, яку насправді гру веде Каз.