Ли Бардуго - Королівство шахраїв

Він не шкодував про те, що вчинив у Льодовому Дворі, але це ще не означало, що примирився зі скоєним.

Вілан потягнувся за крекером, що Джаспер висипав купкою на стіл. Бачити їх із Кувеєм в одній кімнаті досі було ніяково. Ніна так успішно перекроїла Ван Ека, що Матаяс часто не міг відрізнити хлопців, аж поки хтось із них не озивався. Він хотів би, щоб один із них зробив йому послугу й носив капелюха.

— Це добре для нас, — озвався Каз. — Шуанці й фієрданці не знають, де розпочати пошуки Кувея, а всі ці дипломати в Ратуші зчинять славний шум, що відверне увагу Ван Ека.

— Що сталося в Смеетовому бюро? — поцікавилася Ніна. — Ви знайшли, де Ван Ек її тримає?

— У мене є одна надзвичайно чудова ідея. Ми вдаримо завтра опівночі.

— Нам вистачить часу на підготовку? — запитала Ніна.

— Більше часу ми не маємо. Ми не збираємося чекати на карбоване запрошення. Як просуваються справи з довгоносиком?

Джасперові брови злетіли вгору.

— Довгоносиком?

Вілан витяг із пальта невеличкий слоїчок і поставив на стіл.

Матаяс нахилився ближче, щоб роздивитися його. Із вигляду вміст скидався на купку кругляків.

— Це довгоносик? — Він гадав, що довгоносики — це шкідники, які поселяються в зерносховищах.

— Не справжній довгоносик, — пояснив Вілан, — а хімічний. Насправді він поки що не має назви.

— Ти мусиш назвати його, — зауважив Джаспер. — Як інакше ми кликатимемо його їсти?

— Забудьте про те, як він називається, — урвав їх Каз. — Важливо те, що цей маленький слоїчок зжере Ван Екові банківські рахунки та його репутацію.

Вілан відкашлявся.

— Імовірно. Хімія — складна штука. Я сподівався, що Кувей допоможе.

Ніна сказала щось Кувеєві шуанською. Він знизав плечима й відвернувся, ледь помітно закопиливши губу. Хлопчик ставав щоразу похмурішим, можливо, через нещодавню батькову смерть, а можливо, через те що застряг на цвинтарі з бандою злодіїв.

— Ну, — підбадьорив його Джаспер.

— У мене інші інтереси, — відповів Кувей.

Казів чорний погляд протнув його, наче кинджальне вістря.

— Раджу тобі переоцінити свої пріоритети.

Джаспер знову підштовхнув Кувея.

— Це Каз так каже: «Допоможи Віланові, або я запечатаю тебе в одній із тих могил і подивлюся, як це пасуватиме до твоїх інтересів».

Матаяс більше не був певен, чи шуанський хлопчина розуміє, що до чого, але раптом до нього дійшло. Кувей проковтнув слину й неохоче кивнув.

— Велика сила переговорів, — зауважив Джаспер і запхав собі до рота крекер.

— Вілан і люб’язний Кувей зроблять так, щоб довгоносик спрацював, — вів далі Каз. — Щойно ми визволимо Інеж, зможемо пристати до силосів Ван Ека.

Ніна закотила очі.

— Добре, що йдеться про повернення наших грошей, а не про визволення Інеж. Точно не про це.

— Якщо тебе не хвилюють гроші, дорогенька Ніно, можеш давати їм інші назви.

— Крюґе? Дріб’язок? Єдине Казове справжнє кохання?

— Свобода, безпека, винагорода.

— Ти не можеш визначати ціну цих речей.

— Ні? Закладаюся, Джаспер може. Це ціна права на арешт майна на батьковій фермі. — Стрілець утупився поглядом у носи своїх черевиків. — Як щодо тебе, Вілане? Чи можеш ти визначити ціну можливості втекти з Кеттердама й зажити власним життям? А ще, Ніно, я підозрюю, що вам із фієрданцем для життя теж потрібно ще щось, окрім патріотизму й палких поглядів. Інеж також може мати на думці якісь суми. Це ціна нашого майбутнього, і Ван Екова черга платити.

Йому не вдалося обдурити Матаяса. Бреккер завжди розмовляв логічно, але це ще не означало, що він казав правду.

— Життя Мари вартує більше за це, — озвався він. — Для кожного з нас.

— Ми отримаємо Інеж. Ми отримаємо наші гроші. Ось так просто.

— Ось так просто, — повторила Ніна. — Ти знаєш, що я наступна в черзі на фієрданський трон? Мене називають Ільза, принцеса Енґельсберзька.

— У Енґельсберзі немає ніякої принцеси, — заперечив Матаяс. — Це рибальське містечко.

Ніна здвигнула плечима.

— Якщо ми збираємося собі брехати, то чому б уже не робити це грандіозно?

Каз проігнорував її, розгортаючи на столі мапу, і Матаяс почув, як Вілан пробурмотів Джасперові:

— Чом би йому просто не сказати, що він хоче її повернути.

— Ти ж знайомий із Казом, правда?

— Але вона — одна з нас.

Джасперові брови знову злетіли вгору.

— Одна з нас? Чи означає це, що їй відоме секретне рукостискання? Чи означає це, що ти готовий наколоти собі тату? — Він пробіг пальцем по Вілановому передпліччі, і Ван Екове обличчя залилося яскраво-рожевою барвою. Матаяс не міг змусити себе не симпатизувати хлопцеві. Він знав, як це, коли ти не в змозі чогось осягнути, і часом підозрював, що вони могли б відмовитися від усіх Казових планів і просто дозволити Джасперові з Ніною підкорити цілий Кеттердам своїм фліртом.