Анджей Сапковский - Відьмак. Час Погорди

— Плюнь на ґеральдику, Фенне. Король, хто там король?

— Гоет, на прізвисько Справедливий. Обраний через елекцію [3] Елекція — вибори монарха в Польщі й Гетьманській Україні голосуванням можних родів. …

— …Емгиром з Нільфгарду, — холодно договорив Кодрінгер.

— …дев’ять років тому.

— Не той, — швидко підрахував адвокат. — Цей нас не цікавить. Хто був перед ним?

— Хвилиночку. Маю. Акерспаарк. Помер…

— Помер від гострого запалення легенів, пробитих стилетом посіпаками Емгира чи того Справедливого, — Кодрінгер знову виказав свою здогадливість. — Ґеральте, чи отой Акерспаарк породжує у тобі якихось асоціацій? Він міг бути татусем нашого Єжака?

— Так, — підтвердив відьмак, трохи подумавши. — Акерспаарк. Пам’ятаю, Дані саме так звав свого батька.

— Дані?

— Таке він носив ім’я. Був принцом, сином того Акерспаарка…

— Ні, — перебив його Фенн, вдивляючись у сувої. — Тут про всіх сказано. Легальні сини: Орм, Горм, Торм, Хорм і Гонзалез. Легальні доньки: Алія, Валія, Ніна, Пакуліна, Мальвіна й Аргентина…

— Відкликаю свій наклеп на Нільфгард і на Справедливого Гоета, — поважно заявив Кодрінгер. — Того Акерспаарка не вбили. Він просто затрахався на смерть. Бо напевне мав він і позашлюбних, га, Фенне?

— Мав. Чимало. Але жодного на ім’я Дані я тут не бачу.

— Я і не сподівався, що ти побачиш. Ґеральте, твій Єжак не був ніяким принцом. Навіть якщо й насправді вилодив його десь на стороні той ходок Акерспаарк, від права на такий титул його, окрім Нільфгарду, віддаляла холерно довга черга легальних Ормів, Гормів й інших Гонзалезів із їх власними, напевне численними, дітлахами. З формальної точки зору Паветта вдалася до мезальянсу.

— А Цірі, дитя мезальянсу, не має прав на трон?

— Браво.

Фенн прискрипів до пюпітру, штовхаючи колеса крісла.

— Це аргумент, — сказав, задираючи велику голову. — Виключно аргумент. Не забувай, Ґеральте, ми не змагаємося ані за корону для княжни Цірілли, ані за позбавлення її корони. З розпущеної плітки має випливати, що дівчину не можна використовувати для загарбання Цінтри. Що коли хтось таку спробу зробить, то легко буде поставити її під сумнів. Дівчина перестане бути в політичній грі фігурою, а стане тільки неважливим пішаком. А тоді…

— Дозволять їй жити, — спокійно докінчив Кодрінгер.

— З формального боку, — запитав Ґеральт, — наскільки серйозний це аргумент?

Фенн глянув на Кодрінгера, потім на відьмака.

— Не дуже серйозний, — визнав. — Цірілла — все ж кров Каланте, хай і трохи розбавлена. За нормальних умов може й відсунули б її від трону, але умови ненормальні. Кров Левиці має значення політичне…

— Кров… — Ґеральт потер чоло. — Що значить Дитя Старшої Крові, Кодрінгере?

— Не розумію. Хтось, говорячи про Ціріллу, уживав таке визначення?

— Так.

— Хто?

— Неважливо хто. Що це значить?

— Luned aep Hen Ichaer, — сказав раптом Фенн, від’їжджаючи від пюпітру. — Дослівно це було б не Дитя, але Дочка Старшої Крові. Гммм… Старша Кров… Я зустрічав таке визначення. Не пам’ятаю точно… Хіба йдеться про якесь ельфійське віщування. У деяких версіях тексту ворожби Ітліни, тих, що старіші, є, як мені здається, згадки про Старшу Кров Ельфів, чи ж Ен Ген Іхер. Але ми тут не маємо повного тексту ворожби. Треба б звернутися до ельфів…

— Облишмо це, — перебив його холодно Кодрінгер. — Не забагато розмов за раз, Фенне, не забагато сорок за хвіст, не забагато віщувань та таємниць. Поки що дякуємо тобі. Бувай, плідної праці. Ґеральте, ходімо. Повертаємося до контори.

— Замало, вірно? — упевнився відьмак, щойно вони повернулися й усілися в крісла, адвокат за столом, а він навпроти. — Занизький гонорар, вірно?

Кодрінгер підняв зі столу металевий предмет у формі зірки й кілька разів крутнув його в пальцях.

— Занизький, Ґеральте. Копирсання в ельфійських віщуваннях для мене диявольськи обтяжливо, це втрата часу й коштів. Потрібно під час пошуків іти до ельфів, бо, окрім них, ніхто не в змозі зрозуміти їхніх записів. Ельфійські манускрипти в більшості випадків — якась складнюща символіка, акровірші, інколи майже шифри. Старша Мова завжди щонайменше двозначна, а коли записана — може мати хоч і десять значень. Ельфи ніколи не були схильні допомагати нікому, хто хотів розкусити їхні віщування. А тепер, коли в лісах триває кривава війна із білками, коли доходить до погромів, до них небезпечно наближатися. Ельфи можуть прийняти тебе за провокатора, люди — звинуватити в зраді…