Олег Авраменко - Заборонені чари

У цій ситуації князь Антал виказав ганебну легкодухість і, разом з дочкою, зятем, онуками та кількома наближеними, просто втік уночі з міста, переклавши тягар відповідальності за подальші події на плечі свого небожа та спадкоємця, тридцятирічного Предрага.

Прокинувшись на ранок повновладним господарем Інсгвара, Предраг недовго вагався. Безумовно, дядько підставив його, та разом з тим надав йому шанс зміцнити свої позиції, які останнім часом помітно ослабли. Предраг був зацікавлений у єдності Імперії з суто егоїстичних міркувань: імперські закони передбачали успадкування князівського престолу за чоловічою лінією, а старий удівець Антал, котрий мав лише двадцятирічну дочку (всі його старші діти, серед яких було двоє синів, померли ще в дитинстві), вперто наполягав на тому, що за правом першорідності наступним князем має стати його малий онук. Послаблення центральної влади давало Анталові можливість обійти закон і затвердити через Земельний Сейм новий порядок успадкування.

Тому Предраг, тимчасово ставши на чолі князівства, вирішив покінчити з нейтралітетом Інсгвара і підтримати ті сили, що виступали за збереження єдиної держави західних слованів. Він зустрів Стена та його союзників, як своїх найкращих друзів, пообіцяв їм максимальне сприяння в підготовці до битви і запропонував високим гостям замешкати в князівському замку. Цю ввічливу пропозицію Стен так само ввічливо відхилив під тим приводом, що замок усе ж є особистою власністю князя Антала, який не забажав мати з ним справу. Решта князів визнали слушність його позиції, тому вирішили скористатися гостинністю найповажніших громадян міста.

Для своєї резиденції Стен обрав дім інсгварського купця Лодислава Савича, найвпливовішого і найзаможнішого з місцевих Конорів. І хоча він міг знайти собі кращу оселю, цей вибір нікого не здивував — адже в Цервениграді Стен мешкав у Арпада Савича, що доводився ріднею тутешнім Савичам і, напевно ж, порекомендував своїх родичів, як вірних та надійних людей. А зараз Стен дуже потребував вільного доступу до порталу. Крім боротьби за імператорську корону, він також мав інші справи, що стосувалися майбуття всього роду Конорів.

Шість днів тому стало відомо про зникнення Кейта — хлопця, якого (в чому ніхто з обізнаних не сумнівався) найняли Послідовники, щоб він шпигував за Марікою. Причому зник Кейт разом зі своєю сестрою Джейн, колишньою Алісиною подругою, яка, найімовірніше, також працювала на Послідовників.

Вже саме по собі одночасне зникнення двох людей, пов’язаних із Послідовниками, не могло не насторожувати. А тут ще виявилося, що Кейтова й Джейнина мати була переконана, буцім вони втекли, вдавшись до Марічиної допомоги. І ця впевненість була така сильна, що навіть після всіх заперечень з боку Маріки під час їх телефонної розмови, пані Волш не змінила своєї думки. Через чотири дні ( тамтешні дні, як висловилася б Маріка) Аліса одержала листа нібито з університету, де вона навчалася. Насправді ж лист не мав жодного стосунку до університету, всередині конверта лежав ще один запечатаний конверт, адресований Кейтові та Джейн, а ще призначена для Маріки записка наступного змісту:

Леді Маріко!

Будь ласка, якщо ви знаєте, де перебувають Кейт і Джейн, передайте їм цього листа. Якщо ж ви сказали мені правду і не маєте відношення до їхньої втечі, то прошу вас: спаліть конверт, не розкриваючи його. Запевняю, що лист суто особистий і не містить нічого, що могло б зацікавити вас та ваших родичів. Покладаюся на вашу порядність.

І ще одне. Попросіть сера Генрі й Алісу утриматися від будь-яких розмов про Кейта і Джейн за вашої відсутності. Поки це не актуально, але питання про поновлення активно обговорюється. Якщо Кейт вам усе розповів, ви знаєте, про що мова. А якщо ні — все одно дослухайтесь моєї поради.

Сподіваюся, ви знищите цю записку після прочитання.

З повагою,

Дейна Волш.

Стен дізнався про це позавчора, коли знову бачився з сестрою. Хоча Маріка уявлення не мала, де перебувають Кейт і Джейн, призначеного їм листа вона не спалила, але й не читала його. Хоч як Стен не наполягав на тому, щоб відкрити конверт, Маріка з Алісою вперто не погоджувалися. Чарівні слова „покладаюся на вашу порядність“ справили на обох дівчат неабияке враження. Стен розумів, що рано чи пізно вони таки наважаться „вчинити непорядно“, проте не став квапити події.

Розгадати натяк у другій частині записки виявилося простіше простого. Ще до Стенової появи Анте Стоїчков, ознайомившись з її перекладом, припустив, що йдеться про підслуховування їхніх розмов сторонніми людьми. Треновані Конори мають гостре чуття і здатні відразу виявити, що хтось їх підслуховує. А оскільки Аліса ще була початківцем, то її розмови, на відміну від Марічиних, могли підслухати шпигуни Послідовників.