«Я тобі допоможу», — прозвучала в моїй голові відповідь. Я не знав, чий то був голос, що промовив до мене того дня неподалік від Тетфорда, штат Небраска, проте зараз я вже в курсі, бо зазирнув у вічі тій людині — стоячи перед нею по інший бік ліжка в країні, яка в усіх деталях існує в моїй уяві. Кохання Роланда до Сюзен Дельґадо (і її любов до нього) — це історія, яку розповів мені хлопчисько, що почав писати «Темну Вежу». І якщо вона правдива, то лише завдяки йому. А якщо брехлива, списуйте все на труднощі перекладу.
Також я дуже вдячний своєму другові Чаку Верілу, котрий редагував цю книгу і в усьому мене підтримував, поки вона писалася. Його заохочення й допомога були просто безцінними, так само, як і підтримка Елейн Костер, яка випустила всі ці ковбойські романи в м’якій обкладинці.
Але найбільше я маю подякувати своїй дружині, яка всіма силами підтримувала мене в цьому шаленстві й допомогла в роботі, сама про це не здогадуючись. Якось, у важкі часи, вона подарувала мені кумедну гумову фігурку, яка мене розсмішила. Це Рокет Дж. Білка, у синьому шоломі пілота, з широко розставленими лапами. Я поставив цю фігурку на рукопис, коли той усе більшав (і більшав… і більшав), сподіваючись, що любов, якою вона променилася, якимось чином підживить працю. Напевно, це спрацювало, принаймні, частково — адже книгу написано. Я не знаю, добра вона чи погана — приблизно на чотирьохсотій сторінці я втратив відчуття перспективи, — але вона є, і це саме по собі диво. Я вже починаю потроху вірити в те, що доживу, щоб довести весь цикл до завершення. (Постукаймо по дереву.)
Гадаю, своєї черги бути написаними чекають ще три романи. У двох з них місцем дії буде Серединний світ, а один буде цілковито зав’язаним на нашому — в ньому я розповім про пустир на розі Другої й Сорок шостої і троянду, що на ньому росте. А троянда, скажу я вам, під великою загрозою.
Наприкінці Роландів ка-тет потрапить до сутінкового краю, що зветься Краєм Грому… і до того, що знаходиться за ним. Можливо, до Вежі дійдуть не всі, але я вірю, що ті, хто врешті-решт її побачать, триматимуться і будуть непохитними.
Стівен Кінг
Ловел, штат Мен, 27 жовтня 1996 р.
Переклад Ірини Стешенко.
«Кентерберійські оповідання» — незакінчена збірка прозових і віршованих оповідок, написаних Джефрі Чосером у XIV столітті. — Тут і далі прим. пер.
«Таємниці Едвіна Друда» — детективний роман Чарльза Діккенса, який письменник не встиг закінчити, бо його спіткала смерть.
Переклад Ірини Стешенко.
Дін — старший, головний.
Incessament, incessament, mon cher — Швидше, швидше, любий ( фр. ).
Ґері Купер — американський актор, виконавець багатьох ролей у вестернах.
Вестерн — букв.: західний ( англ. ).
Fin de a o — кінець року ( ісп. ).
Muchachos — хлопці ( ісп. ).
Il spectro — привид (викривл . ісп .).
Camisa — сорочка ( ісп. ).
В мові Сюзен та інших дим — це відчуття дежавю.
Mozo — конюх ( ісп. ).
Da nada — нема за що ( ісп. ).
Ка-мей — член ка-тету, якого вважають блазнем.
Compadre — кум ( ісп .).
Pa uelo — хустинка ( ісп. ).
Guijarro — каміння ( ісп. ).
Reconocimiento — дякую ( ісп. ).
Рог nada, jefe — пусте, патроне ( ісп .).
Vagabundos — волоцюги ( ісп. ).
Vaquero — пастух ( ісп .).
Bruja — відьма ( ісп .).
Ан-тет — разом.
Los campesinos — селяни ( ісп .).
Andale. Andale, simplon. — Проходь. Проходь, дурню ( ісп .).
Бола ( ісп . bola) — різновид аркана з каменями чи кулями на кінцях.
Muerto — покійник ( ісп .).
Capataz — начальник ( ісп .).
Esposas — наручники ( ісп .).
Casa vaqueros — пастухи, ковбої ( ісп .).
Loco — збожеволів ( ісп .).
Corazon — серденько ( ісп .).
Los ceremoniosos — урочистості ( ісп .).
Calabozo — тюрма ( ісп. ).
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу