Стівен Кінг - Чаклун та сфера. Темна вежа IV

— Судячи з того, що ти розповів, — задумливо проговорив Роланд, — у друзів Дороті і без допомоги чарівника було те, про що вони мріяли.

— У цьому й полягає суть історії, — пояснив Едді. — Можливо, саме через цю мораль вона й стала великою. Але, розумієш, Дороті застрягла в Країні Оз. А тоді з’явилася Глінда. Добра відьма. Щоб віддячити за те, що Дороті розчавила одну з лихих відьом своєю хатиною, а другу розтопила, вихлюпнувши на неї відро води, Глінда розповіла Дороті, як користуватися рубіновими черевичками. Тими, які сама їй подарувала. [52] У книзі Глінда розповідає Дороті, що через пустелю її перенесуть срібні черевички, що лишилися від відьми, знищеної хатиною. Рубіновим був Гліндин трон.

Едді підняв червоні хіпові черевики з кубинськими підборами, що їх залишили для нього на розподільчій смузі траси 70.

— Глінда звеліла Дороті тричі клацнути підборами рубінових черевичків. Так ти повернешся до Канзасу, сказала вона. І не збрехала.

— І це все, кінець казці?

— Ну, — завагався Джейк. — Казка здобула таку популярність, що хлопець, котрий її написав, не схаменувся і настрочив ще мільйон історій про Країну Оз…

— Ага, — підтвердив Едді. — У тій серії бракувало хіба що книжок на кшталт «Як зробити стегна пружними: поради від Глінди».

— …а був ще той тупий ремейк фільму «Віз», у якому грали чорні…

— Правда? — здивувалася Сюзанна. — Цікава концепція.

— Хай там як, але важливою була лише перша книга, — закінчив розповідь Джейк.

Присівши навпочіпки, Роланд засунув руки в чоботи, які хтось залишив спеціально для нього. Підняв їх, оглянув і знову поставив на дорогу.

— Як ви гадаєте, ми маємо їх узути? Тут і зараз?

Троє його друзів з Нью-Йорка з сумнівом перезирнулися. Нарешті за всіх відповіла Сюзанна — передала йому кхеф, який він відчував, проте не міг з ними розділити.

— Краще не зараз. Тут забагато злих духів.

— Духів «Такуро», [53] Гра слів. Spirit — англійською «дух». «Такуро-спірит» — марка автомобіля, яка здивувала Едді на початку книги. — пробурмотів Едді, звертаючись швидше до себе, ніж до когось із них. А тоді: — Давайте просто візьмемо їх з собою. Якщо настане час взутися, ми це зрозуміємо. А тим часом, думаю, нам варто стерегтися хамлярів, що приносять дари.

Як Едді й очікував, Джейк розсміявся. Часом досить одного слова чи образу, щоб до рота потрапила смішинка. Завтра слово «хамляр» буде для малого порожнім звуком. Проте сьогодні до кінця дня він сміятиметься щоразу, як його чутиме. А чутиме він його часто, вирішив Едді. Особливо тоді, коли зовсім цього не очікуватиме.

Кожен забрав з асфальту свою пару червоного взуття (черевики для Юка взяв Джейк), і вони знову рушили на схід — до мерехтливого скляного замку.

«Оз», — подумки повторив Роланд. Попорпавшись у пам’яті, він не знайшов нічого бодай віддалено схожого на це ім’я чи якесь слово Високої Мови, що могло би в ньому чаїтись (як «чар» у імені Чарлі). Втім, здавалося, що звучання цього слова було природнішим у світі стрільця, ніж у тому, звідки прийшли Джейк, Сюзанна й Едді та де було написано казку.

Джейк усе сподівався, що, коли вони наблизяться, Зелений Палац стане реальним, як атракціони в Діснейленді: не обов’язково звичайним, але реальним, натуральним (як виглядають натуральними речі, що є невід’ємною часткою світу, скажімо, автобусна зупинка на розі, паркова лавка, все те, що можна помацати, на чому можна написати «ДО СРАКИ ПАЙПЕР», якщо заманеться).

Але цього не сталося. І статися не могло, збагнув Джейк. Зелений Палац наближався, і хлопчик зрозумів ще одну річ: це найпрекрасніша, найосяйніша споруда з усіх, що він бачив у житті. Її підозрілість (а Джейк вважав її саме підозрілою) жодним чином не применшувала краси. Вона нагадувала малюнок, що наче зійшов зі сторінок книжки казок. Споруда теж бурмотіла, як і тонкохід… але її голос був значно тихіший і досить приємний.

Світло-зелені стіни вінчали зубці й вежки, що стриміли до хмар, які велично пливли на канзаськими рівнинами. На верхівках веж стирчали шпилі темнішого, смарагдового кольору. Саме на них і майоріли черюні прапори. А на кожному був символ розплющеного ока

нанесений жовтою фарбою.

«Це знак Багряного Короля, [54] Багряний Король — англ . Crimson King (Крімсон Кінг). Також обернена назва рок-гурту King Crimson, заснованого 1969 року. — подумав Джейк. — Насправді це його сіґул, а не Фарсонів». Звідки йому це відомо, він і гадки не мав (та й не дивно, бо ж єдина назва, в якій фігурувало слово «Крімсон», — «Алабамас Крімсон Тайд» [55] «Алабамас Крімсон Тайд» (Alabama's Crimson Tide) — збірна назва спортивних команд університету Алабами. ), але він це знав.