Макс Кідрук - Жорстоке небо

Сергія Білоконенка на прізвисько Карий, колишнього бійця спецпідрозділу «Беркут», безпосереднього виконавця вбивств Радислава Ротка і Дениса Плюйка, оголошено в розшук, у тому числі через Інтерпол. До цього часу знайти Карого не вдалося.

Романа Зикова на прізвисько Мажор, молодшого лейтенанта спецпідрозділу «Беркут» при Київському управлінні МВС, уранці 23 лютого здали в міліцію Борис Ковпачок і його кум Микола Гурин. Прокурор довго думав, як перекваліфікувати дії, вчинені Геннадієм Ковпачком стосовно Романа Зикова, і потрактували їх як самозахист. Призначений судом медичний експерт жартував, що міг би списати опік анального отвора на рідкісний, феноменальний за силою, вихлоп газів, та, за словами підсудного, у день викрадення він нічого гострого не вживав. Уранці 28 лютого Романа Зикова знайшли повішеним на дроті в камері слідчого ізолятора. На обличчі «беркутівця» проступали сліди від побоїв, а в одного з правоохоронців, який чергував у СІЗО в ніч із 27 на 28 лютого, була зламана рука. Справу закрили. Полковник Андрій Бичанський виголосив зворушливу промову на похороні Мажора, заявивши, що всі звинувачення проти нього сфальсифіковано.

Навесні 2013-го Державний авіабудівний концерн «Аронов» різко перестав цікавити Ельдара Юліановича Гарагана. В усіх інтерв’ю і навіть у приватних розмовах олігарх рішуче заперечував, що колись виявляв бажання приватизувати український авіабудівний холдинг.

5 березня 2013-го ВЕА сформувала нову, ширшу групу із розслідувань причин аварії, яка виступила із вимогою проведення українською стороною повторних випробувань усіх систем літака «ААРОН 44». Протягом березня, квітня і першої половини травня 2013-го Державний авіабудівний концерн «Аронов» під наглядом п’ятьох слідчих із ВЕА й одного представника EASA провів 137 тестових вильотів, загалом літаки «ААРОН 44» здійснили 1 107 циклів зліт-посадка, але жодного разу проблему із затримкою реакції двигунів, аналогічну тій, що виникла під час аварії рейсу 1419, не було спостережено. Після цього в лабораторії заводу «Мотор-Січ» побудували тестовий стенд, на якому зібрали лише двигуни й паливну систему «ААРОНа». До стенда приєднали спеціальні «шейкери», які, трясучи установку, імітували дію турбулентності. Протягом двох останніх тижнів травня об’єднана група інженерів ДП «Аронов», конструкторського бюро «Прогрес» і слідчих ВЕА провела 700 тестів, змінюючи вологість, температуру повітря, кількість палива в баках та інтенсивність турбулентності. Як наслідок — розслідування нарешті зрушило з мертвої точки: у 2-х випадках затримка реакції склала 5,0 секунд, і ще в 11-ти — коливалась у межах 3,4…4,7 секунди. У ході досліджень було встановлено, що в разі поєднання конкретних, дуже специфічних умов (низький атмосферний тиск, температура повітря близько 0 °С, висока турбулентність упродовж більше ніж півгодини, баки, заповнені на 50…60 %) у трубопроводах паливної системи утворюється пароводяна суміш, схожа на піну. Конфігурація трубопроводів у крилах літака сприяла накопиченню суміші в певних місцях; у разі різкого збільшення подачі палива її втягувало в паливний насос, що спричиняло тимчасову кавітацію — зрив потоку. 9 червня 2013-го всі літаки «ААРОН 44» було приземлено, спеціалістами ДП «Аронов» усунуто всі дефекти паливної системи. 19 серпня французька авіакомпанія «Франс Континенталь» скасувала контракт на закупівлю авіалайнерів ДП «Аронов», а в січні 2014-го оголосила себе банкрутом. EASA не відкликала ліцензію «ААРОНа 44», але жодна інша країна Євросоюзу поки що не висловила бажання придбати літак.

У вересні 2013 року авіабудівний концерн «Аронов» представив нову модифікацію «сорокчетвірки» — «ААРОН 441» — із подовженим фюзеляжем, збільшеною до 75 чоловік пасажиромісткістю і дальністю польоту 4 300 кілометрів. Літаки замовили кілька азійських і південноамериканських компаній.

Остаточний звіт обсягом 500 сторінок французька агенція ВЕА опублікувала 22 січня 2014 року. Агенція підтверджувала, що причиною катастрофи українського літака стала низка незалежних факторів: погані погодні умови в ніч катастрофи; втома та психологічні проблеми водія снігоочисника; наявність у диспетчерській залі двох змін, які, не передавши повноваження, лише заважали одна одній; неоднозначність команди диспетчера, яка, ймовірно, тільки посилила дезорієнтацію і замішання водія снігоочисника; а також конструкторські недоліки літака, який розбився. Дії пілотів визнано абсолютно адекватними та своєчасними: якби не поєднання несприятливих умов, які спричинили п’ятисекундну блокаду паливної системи і двигунів, «ААРОН 44» і всіх його пасажирів можна було врятувати.